Як течія неспішний і гарячий, як вогонь

Старший син Тодорокі вирізнявся з усіх інших дітей Старателя. Фуюмі була лагідною і відкритою дівчиною, Нацуо ніяковим студентом, якого легко було збентежити, юний Шото здавався дитиною, коли справа стосувалася спілкування. На відміну від дітей, невинних і живих, Тодорокі Тойя був саркастичним змієм, на чиєму тілі назавжди відзначилися сліди його неконтрольованого вогню і близької смерті. Ніякого милосердя. Кожна фраза була колючкою, яку супроводжувала паскудна усмішка живою верхньою і мертвою нижньою губами. Його опіки викликали моментальний шок і ще більше відторгнення у того, хто бачив його вперше, така картина була занадто далекою для мирних людей.

Тодорокі Тойя вже не міг прибрати зі свого життя сліди вогню. 

І все ж старший син вмів бути по-своєму поблажливим. Він тріпав Шото по волоссю, мив посуд непомітно для Фуюмі і переводив гроші на картку Нацуо, аби той міг побалувати свою дівчину. На милосердя Дабі Старатель не заслуговував. Зазвичай саркастичні репліки перетворювалися на недбалі, недобрі і грубі, варто було їм зіткнутися, стикалися полум'я і дві впертості, а тоді вони обидвоє розходилися, скуйоводжені як два півні після бійки.

Тойя не повернувся у батьківський дім. Назло батькові він став героєм і пішов тим шляхом, який йому вказували з дитинства, щоб потім сказати «забудь». Чи варто казати, що після того він не розмовляв із Старателем? Обидвоє не були створені для мирних перемовин. Після обміну ласкавими Дабі круто розвертався на каблуку, пхав руки в кишені і неспішно віддалявся із виглядом переможця. І йому це вдавалося робити дедалі пафосніше.
 

...Тодорокі Тойя викупив собі квартиру так скоро, як тільки видалася можливість, і навідуватися до нього додому через вікно хоча б раз на тиждень стало майже традицією. Не завжди вдавалося застати Дабі на місці.

Схожий більше на тих, із ким він боровся, він бродячим котом блукав вулицями, виконував геройську роботу містом і накидував ідеї для власного майбутнього геройського агентства. Дабі із блакитними очима і вогнем став образом поганого хлопця, який не любив з'являтися на публіці, не шукав прихильності і не цікавився частиною геройського життя, де потрібно було давати інтерв'ю і спілкуватися із фанатами.

Зосереджений на собі і своїх інтересах, він не підбирав ласкавих слів, був собі на думці і водночас якісно виконував свою роботу, не забуваючи виглядати так, ніби він вийшов на прогулянку в магазин, і сутичка була лише хвилинною неприємністю. Не дивно, що недбалість у зовнішньому вигляді, сам його «негеройський» образ і чіпляючий лінивий оскал завойовували немало сердець людей.

Тодорокі Тойя не підлаштовуватися під світ. І водночас йому вдавалося зробити так, щоб його не могли не прийняти.

Якщо хтось спалахував яскраво і згорав, Тодорокі Тойя горів ліниво, знехотя зминаючи полум'ям-пальцями одне поліно за іншим.