"Стверджувати, що цей маленький острівець містить скарби вартістю більше трьох мільйонів фунтів, приховані на жалюгідному клаптику суші серед чагарників і пальм…
— Чи Ви в цьому впевнені? — запитав я.
— Так само, як в тому, що палю зараз люльку".
Ч. Нордхофф, Д. Н. Холл.
"Чарівні землі південних морів"
Океан безмежний. Він немає ані початку, ані кінця. Береги — це доля континентів і островів, які, ледь з'явившись над поверхнею, намагаються зберегти свою цілісність, як і саме своє існування, в межах, що відвів для них Океан.
Але Океан існує за іншими законами.
Люди намагаються їх вивчати, висувають гіпотези, складають графіки, пишуть дисертації. Але лише доти, доки це дозволяє їм Океан, який в одну ніч здатен перетворити усі їхні, здавалося б, виважені й логічні теорії на пусті безглузді дурниці…
Тому що Океан — це не просто шар води на поверхні планети, нескінченна водна гладь і незбагненна глибина безодні. Океан — це матриця світобудови, на яку, наче на мапу, нанесені континенти й острови… країни і міста… люди і їхні долі…
Людство не в змозі осягнути закони Океану.
Тому що не закони правлять Океаном — але Він править законами…