Вступ

– Щоб тобі! Ти збожеволів! Ідіот, телепень! Самогубець! – кричить дівчина в біло-бежевій весільній сукні. Недаремно я завжди вважав, що цей колір приносить нещастя і геть для свята не підходить! Сердито змахує сльози і жбурляє в мене добряче пом'ятий весільний букет. Пелюстки кольоровим роєм розлітаються і неначе застигають у важкому повітрі підземного пустого паркінгу. Ловлю, і поранене плече прострілює болем. Певно кривлюсь, бо вона здивовано кліпає великими карими очиськами та змахує з лоба пасма налакованого і скуйовдженого в нашій нерівній боротьбі волосся. 

Правильно каже – я самогубець. Бо викрав наречену просто з весілля у найвпливовішої і найнебезпечнішої людини в місті. Ця людина була мені другом. А “його” наречена – коханою, думки про яку допомогли вижити в пеклі. Тільки я тоді не знав, що ще одне його коло чекає мене вдома, після повернення…

– Хто ти і навіщо викрав мене з мого весілля? – по-дитячому кусає нижню губу, як завжди робила, коли хвилювалась. 

– Ти справді зовсім мене не впізнаєш? – можна й не питати, справедлива лють в її очах красномовніша за слова. 

– Звісно ні! – сердито тупає ніжкою в крихітній туфельці. Другу десь загубила, поки я ніс її на плечі. – Відпусти мене негайно! 

– Вибач, Стасю, я не можу! 

– Я не Стася! Ти помилився! 

– В тому й справа, я, Стасю, не помиляюсь. Жорстоко помилилась ти, коли погодилась вийти за Петренка. 

– Це не твоя справа! Він тебе знайде і…

– Не знайде. – перебиваю її стомлено. – Сідай в машину! По-доброму, бо все-одно посаджу. 

– Коли ти мене відпустиш? – знову випробовує моє терпіння, стовбичачи біля відкритих дверцят старого непримітного седана. 

– Коли ти все згадаєш! А тепер сідай! Швидко! – рявкаю вже не стримуючись. Часу в нас кіт наплакав, а як будемо на кожному кроці перегавкуватись, то точно Артемчик з його зграєю псів наскочить! Врешті-решт, Стася таки сідає в авто. Певно, не дуже приємно стояти в одній туфельці і панчосі на холодному бетоні. Блокую центральний замок та запускаю двигун. Якщо до темна виберемось з області – виживемо.