Земля в крові

Вірш №10

Ходімо хлопці уперед. Хоч наші матері молитимуть за душі наші, щоб ми усі вернулися додому цілі і живі, у присмерковім сяйві ранкової зорі. Проте, на жаль, із битви оцієї,не всі назад повернуть знову. Комусь не пощастить і він лиши́ться спочивать у полі. А дух його стоятиме на варті і стерегтиме мир і спокій, який постане після бою. Тому не слід труїти розум свій аж надто вже думками, що все гояться роєм в голові. Адже ми всі підемо в землю, як не тепер, в танку кривавім, то трохи згодом, у час відведений для кожного із нас. Бо доля наша вже давно задовго ще до нас була сформованаза нас, смертельний бій й свобода, ну або смерть. Тому усе що залишається робити нам, так це змиритися і битись, прийняти фатум отаким, яким він є.
Тому ходімо браття до зірок, вперед.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше