Розділ 23. ГРОШІ

Розділ 23. ГРОШІ

___________________________________________________________________

Отже, як замінити натуральні гроші на їх електронний еквівалент?

У умовах розвиненої комунікації цілком допустимо узгодити єдину світову оцінку праці - кількість витраченого особистого трудового часу на суспільство. Ну, скажемо, це може бути година. Крім того цілком допустимо і реально узгодити загальноприйняті коефіцієнти складності праці - тарифну сітку, а також коефіцієнти небезпеки виконуваної роботи. Потрібно враховувати також особливо-необхідні види діяльності для громадського життя - знову ж таки,  у формі прийнятих суспільно- погоджених коефіцієнтів.

Одним словом, доля вкладеної особистої праці кожного індивідуума суспільства буде визначатися кількістю використаного трудового часу, скорегованого на погоджені тарифні коефіцієнти, які включені в єдину світову тарифну  кваліфікаційну  сітку. Усі працедавці повинні вести електронний облік витраченого часу працюючих в єдиній інфраструктурній базі регіону.

Як відомо, підприємства і установи поділяються на : виробничі і обслуговуючі, а також державні структури управління і забезпечення населення.  Природно, кожен працівник повинен мати електронний ідентифікатор і розрахунково - накопичувальну картку відпрацьованого трудового часу за ввесь минулий період з початку громадської корисної праці в єдиному обліково- реєстраційній системі регіону.

Як бачимо, кваліфікаційні потреби і розподіл праці залишається, як і тепер, але, при цьому, зарплати у прийнятих грошових знаках має бути замінена на інші системи обліку , виходячи із загально-корисної праці кожного,  у якій така система реалізована з допомогою розрахункових карток в нинішніх умовах.

Ви скажете, уже зараз використовуються електронні гроші і це прекрасний початок. Але в нашому випадку пропонується облік праці вести не прямими оцінками еквівалентних грошових знаків, а безпосередньо витраченим особистим кількісно-суспільно-необхідним трудовим часом. При цьому, у відмінності до  існуючих електронних грошей на особистих банківських картках система обліку участі працівника в суспільно необхідному продукті, витрачені праце-години накопичуватимуться  і списуватимуться по кожному особовому рахунку кожного працівника в єдиній системі територіального, державного і планетарного устрою без посередництва банків.

Таким чином єдина одиниця оцінки особистої праці людини буде зрозуміла для кожного жителя планети - кількість витраченого часу, скорегованого на прийняті коефіцієнти.

Звідси, кожна людина на планеті Земля, де б він не знаходився, матиме можливість отримати по своєму накопичувальному рахунку потрібну товарну одиницю або послугу. Необхідність у національній валюті і курсовій різниці просто відпаде.  

Тільки усунувши наявність фактичних грошових знаків як засобу оцінки праці в різних країнах, ми прибираємо невиробничого посередника-паразита – кредитно-банківську систему і її основу - грошового вимірника. І як похідна - усувається кредитна-грошова система з її хитрими відсотками і депозитами.

Таким чином ми зможемо змінити пріоритети і мораль самої людини - працювати не на власний прибуток і збагачення, а на суспільно корисний продукт, отримувати від нього необхідно потрібну частину для життя, як компенсація витраченої особистої кількості праці.

Маючи можливість отримати потрібний продукт від суспільства, не буде потреби їздити на власному автомобілі, брати хабарі, вбивати і грабувати. Навіщо це робити, якщо такий громадський продукт буде доступний всім і кожному в тій чи іншій мірі ?

Ну, скажемо, вам потрібно пересуватися по місту – Будь ласка! Безкоштовно для усіх будь-який суспільно доступний транспорт . Якщо вам потрібно переїхати в інше місто - вам запропонують  автомобіль і знову ж – за накопичений ідентифікований суспільно-корисний об’єм часу, а саме - за рахунок накопиченого трудового внеску на громадський продукт. Хочете поїздом або літаком – аналогічно, піднесіть картку до терміналу і отримайте квиток. Щасливої дороги!

Отже, усі громадські послуги : лікування, навчання, охорона і безпека, нормована базова освіта і інші адміністративні , юридичні і побутові послуги - ВСЕ БЕЗКОШТОВНО у встановлених соціально необхідних нормах !

Ви запитаєте: «А як же приватний бізнес?

А навіщо тоді потрібний приватний бізнес і приватна власність взагалі? – Адже, як ми знаємо, класичний будь-який бізнес налаштований тільки на отримання прибутку !

Головний стимул матеріального інтересу у сучасної людини - власний достаток. І чим він краще від сусіда – тим приємніше. Хтось зміг отримати, створити, вкрасти або відібрати у когось - більше, ніж хтось інший і все тільки з однією метою - жити краще ніж сусід. Приватний бізнес і приватна власність - це ланки одного ланцюга, який розділяє людей на бідних і багатих. Пожадливість і ненаситність людини в сучасній моралі безмірна лише тому, що немає межі людському бажанню і прагненню мати більше ніж у когось.  Але ж, в кінці життя , усі про це знають, - два квадратні метри і ... ми знову станемо  РІВНИМИ.

А тепер запитаємо себе: « Чи можливо зробити інакше - відмовитися від пожадливого матеріального Інтересу?  Чи можливо взагалі це зробити?»

Напевно, ви скажете, що це утопія - гроші були завжди і у всі часи... Але ж світ міняється і все рано чи пізно , змінюється. Нічого не буває абсолютно сталого – все видозмінюється як по формі , так і по суті.  Наприклад, під час існування радянської імперії СРСР приватна власність якось відійшла на задній план. Ну, був будинок, і той не оформлений юридично... Узяв дозвіл в сільраді, побудував і... живи сам, а  потім будуть жити - син, онуки. Земля не продавалася. Приватного бізнесу не було. Той, хто не працював - той вважався дармоїдом і паразитом.

Адже, було... саме так і було.