Розділ 14.ТЕОРІЯ ВСЬОГО

                                   ТЕОРІЯ ВСЬОГО

                ___________________________________         

В цьому розділі буде іти мова про фукдаментальні параметри виміру – простору і часу. Терія відносності добре описує відносність простору, а  теорія квартової механіки намагається описати фундаментальність часу.

• А чи дійсно простір і час є базовими розуміннями фундаментальної реальності?

На сьогодні фізики натякають  на те, що простір і час можуть і не можуть описувати оту фундаментальну реальність. Квантова теорія гравітації у фізиці найбільше описується теорією відносності Альберта Айнштайна. Саме вона описує як матерія деформує простір і час. А от квантова механіка описує властивості матерії, енергії і  субатомні частинки. Обидві теорії були опробовані тестами на протязі минулого століття.

А от разом вказані теорії і формують загальну «теорію всього».

Ми всі мабуть чули про кротовини, які зєднуються простір і час матеріального всесвіту. Якщо це дійсно так – тоді простір і час є тільки похідними від чогось більш фундаментального.

Квантова теорія гармонії, створена на основі «теорії струн» у відповідності до якої фундаментальними компонентами матерії і енергії є субатомні «струни», які допускається можуть бути основою гравітації.

В 1997 році Хуан Малдасена, фізик Прістонського інституту передових досліджень, виявив дуальність між квантовою комфортного теорією поля  і та особливим видом простору-часу  із загальної теорії відносності антидесіттерівським простором. Ці дві теорії, які описують світи, взагалі різні, але обисуються вони однією математикою.

Прикладом різновимірності можуть служити «чорні дири», які теоретично мають інші розуміння простору і часу всередині. Або, давайте згадаємо як ми читаємо книги – ми читаємо рядки на сторінках, але в своїй свідомості уявляємо події, які описує текст. І ці дві паралельні параметри співставні в дуальності і можуть бути матиматично описані в своїй залежності.

• Але звідки береться простір? З чого він виникає?

      Одна із  наукових відповідей: « Із квантового стану». Терія «запутаності» - тобто, взаємозвязок між обєктами незалежно від відстані, на якій вони розташовані. А це може означати, що простір «запутаний» і це саме те, що утворює відстань. Що сильніше така «заплутанність» - тим ближче одна до одної частини простору...

       Це все здається чимось складним і важкозрозумілим, але...настане час і всю оцю квантову механіку будуть вивчати в звичайній школі наші нащадки. А розуміння Всесвіту , який утримує галактики які «звязані запутанностями» і тримається вкупі саме завдяки розумінню теорії «запутанності»  квантової механіки.

• Якщо ми якось можемо іще зрозуміти основу простору в формі «запутанності», то як нам зрозуміти – що таке час?

Мабуть настав час поговорити про компоненти теорії квантової гравітації: квантову механіку і гравітацію, які так тісно повязані, як і текст книги з осмисленням і уявленням образів, їх дій, описів і характеристик персонажів.

У 2016-2019 роках були проведені дослідження і тепер фізики стверджують, що деякі види прохідних кротовин концептуально можливі без перспективного ближнього на практичне використання цього людиною, зважаючи на неможливість технічного рівня відностно досягнення переміщення людини  із шкидкістю наближеної до сонячної.

Одним словом, «теорія струн» є базовою «теорії запутаності»  в розумінні пояснення простору.

Відповідно і час  повинен мати подібну залежність в математичному розумінні.

Приводиться приклад, візьмемо для наглядності рідину, яка як ми знаємо складається із атомів і її складових, які є частинками, але не рідинами. А от разом – вони утворюють рідину і в цьому у нас немає сумнівів.

Щось подібне може пояснюватись  взаємодією між простором і часом у відповідності до «теорії струн» і  теорію квантової механіки.

Матерія Всесвіту – ось що може буди основою простору і часу. Саме вона, матерія, і є умовою існування простору і часу. А це означає, що розуміння простору і часу повязано не тільки із «червоточинами» міжпросторового часового переходу, але вимагає фундаментального розуміння основи всіх основ – матеріально-енергетичної бази всього.

• То, чи є простір-час фундаментальним?
• Можливо, фундаментальним є матерія Всесвіту і  Енергія в цілому?

«Теорія струн» пропонувала поєднати квантову механіку і квантову гравітацію. Альтернативою цієї теорії стала нове бачення «теорії струн» фізиком Аштекаром, відома як теорія «петльової квантової гравітації», згідно якої простір-час не розглядається як щось непреривне і безкінечне в загальній теорії відносин, а має дискретну спорідненість в формі «шматків - атомів простору і часу», які повязуються з іншими співвимірними поверхнями, які в цілому формують наш чотиривімірний світ.

Це можна порівняти, наприклад, із тканиною – вцілому кусок тканини має двовимірну форму, але, якщо взяти лупу і придивидись – ми зрозуміємо, що фактично маємо справу з нитками – відносно одновімірними формами.