Розділ 7. БІОЦЕНТРИЗМ

Розділ 7. БІОЦЕНТРИЗМ

_______________________________________________________________

Намагаючись аналізувати факти, події і  наукові дані, ми прийшли до висновку, що, як варіант, сутність людського створіння і її життя на Землі – це тільки частина того кругообігу Душі між суміжними світами – системами іншого виміру існування.  Нерозривна єдність , або ж – комплекс фізичного тіла і Душі – невід’ємний факт існування людства.

В тому або іншому варіанті можна сприймати чи не сприймати  гіпотези існування, життя і смерті людини, як свідомої  істоти, наділеної розумом і відчуттям, але питання існування і зародження Всесвіту , зважаючи на наші знання, науковий рівень трактування по цьому питанню,  залишається відкритим.

Наші уявлення , наша свідомість  не може зрозуміти іншого представлення Всесвіту ніж безмежний шар , в якому і знаходяться системи, галактики, зірки. В нашому часовому і просторовому уявленні відносності ми намагаємося зрозуміти і найти пояснення саме відносно цих параметрів виміру.  Але ж до того часу ми не можемо зрозуміти і , відповідно, не можемо управляти часом і простором.  Для нас, людей,  на даному етапі розвитку дуже важко переорієнтувати нашу свідомість на інші параметри виміру. Сучасна наука  надала нам пояснення з приводу будови найменших частин матерії, але , при цьому, абсолютно невідомо – що таке оця тонка матерія нашої Душі.

Ми звиклу вважати, що людство і наша планета Земля – це тільки крапля в безмежному морі  Всесвіту.  І неважливо тут – чи то людство з часом розвинулись по теорії Дарвіна із найпростішого живого створіння до сучасної людини, чи  було створено неземним розумом, чи  може більш розвинутими цивілізаціями. Важливо те, що ми так вважаємо, уявляємо в своїй свідомості.

 Кожен раз, дивлячись в небо, ми себе питаємо – що там ?

 Ми бачимо зоряне небо, навчилися розрізняти планети і сузір’я, але на це питання не можемо дати більш-менш аргументованого варіанту пояснень.

Так, як колись в минулих століттях з причини відсутності потрібних знань, люди не могли зрозуміти, що Земля кругла, уявляючи її плоскою   - так і зараз, дивлячись на зоряне небо, ми бачимо, але зрозуміти вцілому природу космосу, або Всесвіту , не можемо.

Завжди ми вважали, що космос – це вакуум , в якому літають планети, супутники, астероїди і комети, космічні станції , галактики і системи, але чи є матеріальний космос?  Якщо так – то що це за матерія?

На Землі ми ходимо, працюємо – живемо, знаючи що навкруг нас повітряна атмосфера. Ми навіть знаємо -  з яких шарів вона складається і яка їх структура. Це - атмосфера, біосфера, іоносфера, стратосфера і... космос. Наша планета має голубий колір саме завдяки цим сферичним шарам -  в  особливості атмосфері. Саме вона дає життя всьому живому разом із водою, землею, вогнем  і сонцем. Саме це визнані чотири стихії  існування життя на землі. Ми маємо уявлення про озоновий прошарок, ми навчились визначати параметри , склад  і  хімічні характеристики атмосфери. Ми розуміємо важливість існування природи в залежності від стану нашої повітряної  оболонки.

Але все це нічого іншого, як робота нашої свідомості  і розуму .  Ми не бачимо повітря і атмосферу, але ми всі знаємо, що вона є. Ми знаємо важливість і необхідність існування атмосфери, без якої життя на  Землі не можливо. В воді ми можемо бачити, практично, як в повітрі.  Якщо б  ми  жили під водою, скажемо – як риби, то по-іншому просто не зможемо уявляти своє існування.  Ми бачимо, відчуваємо і наша свідомість нам говорить – це вода, без неї неможливе життя. Ми знаємо її хімічний склад, її молекулярну будову лише тому, що  так нас навчили. Ми розуміємо значення води і повітря тому, что наша свідомість про це знає і іншого не уявляє взагалі. Наприклад,  свідомість не розуміє, як  ми могли б жити під водою, або під землею, або – в космосі , або на інших планетах, або, навіть,  – в середині Землі..  Чи можемо ми це зрозуміти взагалі?  Ми повинні осмислити, зрозуміти, уявити ...  Поки не отримає нові знання наша свідомість  про це не дізнається.

Все навкруги: природа, Земля, люди, тварини, машини – ВСЕ  це ніщо інше, як робота нашої свідомості.  Як ми знаємо із вищенаведеного, свідомість – це аналізатор інформації в формі оперативної пам’яті на період життя, а підсвідомість – це та постійна пам’ять, яка зберігає інформацію на майбутні переродження Душі  , саме по який  і оцінюється ступінь її розвитку на момент переходу. 

Розуміючи параметри виміру, як то: ширина, висота, довжина, вага, тиск, боєм і інше, маючи можливість їх виміряти,  ми повинні розуміти, що саме ми, люди, винайшли оці одиниці виміру. Ми можемо міряти час і відстань, але все це тільки набуті людством знання і умовності, які стали загально прийняті, і однозначно сприймаються в нашій свідомості.  В той час, на відміну від матеріальних одиниць, час і простір ми не можемо фізично відчувати і він для нас залишається абстрактним в розумінні свідомості.

Звідси висновок:  все, що відбувається навкруги нас,  ніщо інше, як відображення нашої свідомості.  В тому числі : народження, смерть, космос, час і простір. Ми не можемо ні уявити ні пояснити ствердження,  що одночасно об’єкт може знаходиться в декількох місцях саме тому, що вважаємо час одно направленим і лінійним в просторі.

Ми навчилися робити космічні кораблі, але чи розуміємо сам космос, як матерію? І чи матерія це взагалі те, що ми уявляємо?