Розділ 11. ПУСТОТІЛА ЗЕМЛЯ

         Розділ 11. ПУСТОТІЛА ЗЕМЛЯ

___________________________________________________________________________________

Теорія пустотілої Землі, зміст Душі і природа Всесвіту були розглянуті раніше.

В той час задача автора – спробувати з’єднати ці і інші  вище визначені поняття в одну логічну послідовність розуміння Буття і Життя її величності Людини.

Посилаючись на дослідження вчених в області дослідження внутрішньої будови Землі і зокрема Петра Поля, твердження якого покладаються на сенсорно-дослідженнях Землі, іще більше додають впевнення в цьому. Спостереження проводились по особливих зонах в розломах земної кори більше ніж в 3000 точках і показали наступне:

1. Товщина земної кори зменшується ближче до полюсів
2. Форма земної кори зі сторони матриці має неоднакову горбисту структуру
3. Товщина зовнішнього шару земної кори на екваторі складає близько 1 км
4. Реєстрація розповсюдження коливань має радіально-коливальну форму вдовж земної поверхні і обриваються при переході в нематеріальну форму.

  Тобто, якщо розглядати графік коливань від поверхні до центру Землі – сила коливань обривається орієнтовно на межі, яка може слугувати внутрішньою поверхнею  земного шару всередині нашої планети.

  Відома інформація про спостереженнями при бурінні на Кольському півострові на рекордній глибині 11 км  налякала учасників цього земного дослідження своїм незвичним шумовим фоном – назагал гулу людських голосів, який потім охрестили Адом. І потрібно сказати, що це може бути недалеко від істини.

Давайте детальніше…

Науково встановлена теорія внутрішньої структури Землі детально визначає  послідовність внутрішніх пластів Землі. Так другим за земною корою Землі є Мантія – плазмо енергетична рідка субстанція ,  яка і формувала в основі народження нашої молодої планети. З часом верхній шар почав втрачати температуру і перетворюватись на зовнішній шар планети, а мантія так і залишилась – час від часу проявляючи себе через зовнішні викиди мантії через жерла кратерів вулканів на різних розломах утворених земних пластів.

 Із стародавніх  даних відомо, що земна кора в молоді роки мала суцільну тверду форму, яка з середини підігрівалась мантією за рахунок гелієво-водневого синтезу в результаті якого і були створені величезні внутрішні запаси води. З часом енергетичні процеси в шарах магнії призвели до виходу збиткової енергії , яка розірвала кору Землі на континенти, а величезні маси води заповнили такі розриви і утворили водний багато метровий простір. Треба відмітити, що синтез води продовжується завжди коли є умови об’єднання водно-кисневого сполучення.

Як було зауважено в попередніх розділах – народження і життя планет  науково досліджено як цикл народження, старіння, і смерть .  Петро Поль  на основі своїх досліджень стверджує , що планети – живі істоти. Не виключенням є і наша Земля.

За його баченням планети народжують нові планети, які проходять свій життєвий цикл і помирають. При цьому початкова енергетична розумна сутність ядра планет з часом зменшуються в розмірі, стискуючись,  а земна кора навпаки збільшується, розширячись. Як результат – отримання пустоти між новим ядром,  білим карликом, і мантією, яка уже зсередини охолоджується , створюючи новий прошарок уже внутрішньої земної кори.

Саме цей сумарний шар зовнішньої і внутрішньої земної кори з проміжною мантією і може складати  оболонку нашої планети Земля.

Автор поки що не може пояснити природу формування отворів на полюсах, які можуть бути як природним циклом утворення і життя планети, так і створеними штучно іншим Розумом.

Автор намагається поєднати всі відомі учення про Всесвіт, проаналізувати допустимі  теорії про єдність Душі і Тіла, про циклічність і енергетичну матеріальність простору і кожного із нас виходячи із енергетичної сутності Всесвіту і уявної реальності Розуму на основі наукової позиції квантової фізики, теологічних знань.

Якщо одним словом, то ця книга – це намагання поєднати в комплексному розумінні наукові дослідження відносно прийнятих теорій і знань в логічній послідовності єдності людського Буття і Всесвіту, матеріального і енергетичного , духовного і  чутливого…  - всього того, про що ми чули, знаємо , але ніколи мабуть не замислювались про єдність і наукове твердження. 

Вище наведені тлумачення автора – то є його уявна реальність ,  з якою можна не погоджуватись чи навпаки – підтримувати, але тільки один факт усвідомлення і намагання пізнання  непізнаного – підіймає  і удосконалює наші Душі, гармонізує нашу внутрішню духовну позицію точки зору і енергетичну матеріальність Всесвіту Божественного начала – бо саме БОГ – то є ТВОРЕЦЬ всього в кожному із нас незалежно від часу і простору Всесвіту.

Розуміння такої єдності і енергетичної матеріальності – зовсім не означає бути духовником чи матеріалістом. Відокремлення теорія духовності і енергетичного матеріалізму у навчанні і світському житті  розділяє комплексне єднання Душі і Тіла, Всесвіту і Людини. Всі релігії Світу породжені єдністю  Душі і Тіла, вічністю нашого   Духу і тлінністю нашого Тіла.

Ми, земляне, намагаємося колонізувати інші планети, не до кінця розуміючи свою, намагаємося несвідомо знищити природу Землі і разом із нею і самих себе , хизуючись своїми недоліками і ненаситністю, гноблячи і винищуючи один одного , живу природу матінки Землі, звірів і , як результат, - свою Душу, якій ,як ми догадуємося, потрібно буде нести «суд Божий» на духовній Голгофі нашого Буття.