Розділ 16. ПАРАЛЕЛЬНА  СИСТЕМА

 Розділ 16. ПАРАЛЕЛЬНА СИСТЕМА

____________________________________________________________________

   Здається натуральним і звичним є все, що ми бачимо і чуємо - ці висотні будинки, золотисті широкі поля і ліси, блакитне небо, природа, яка кожного разу нас дивує своєю смертю і відродженням нового, молодого... Усе це - НАШ ЗЕМНИЙ СВІТ у власному тривимірному вимірі.

   Але ... як ми його сприймаємо? Чому ми усе і скрізь порівнюємо за одними критеріями і мірками? Хіба хто - небудь дивується з того, що час безмежний і однонапрямлений? Хіба у когось є сумніви в тому, що таке важко і що таке легко? Хіба ми не усвідомлюємо однозначно суть і розмірність шляху і швидкості?

   Усе це нам відомо з школи. Ми  навіть уміємо розрахувати і зіставляти, порівнювати і прогнозувати. Усе це  - ВІДОБРАЖЕННЯ і РОБОТА нашої СВІДОМОСТІ і нашого РОЗУМУ. Згідно теорії відносності все і скрізь ми повинні порівнювати з чимось. І це ЩОСЬ є не що інше, як вигадана нами одиниця виміру -  довжина, швидкість, час, висота, ширина і так далі.

   Із цього приводу є ціла наука – МЕТРОЛОГІЯ.   Але... і це усе ВІДНОСНО. Адже не станемо ж ми міряти метром або навіть сантиметром розмір атома або хоч би молекули. Там, у тому мікроскопічному світі, інші виміри і інші параметри відносності. Неможливо порівнювати незрівняне - землю з небом, воду з каменем.

   Ми, люди, живемо у своєму матеріальному світі у своїх відносних рамках виміру. І ці параметри виміру, нам усім давно відомі.  Наш тривимірний простір - ВЫСОТА, ШИРИНА, ДОВГА. По них ми судимо про об'єми і площини, довге і глибоке, висоту і простір.

  Але... Ми забули додати ще один параметр нашого буття - ЧАС. Якщо попередні параметри простору - ширина, висота і довжина мінливі, то ЧАС має одно направленість - від минулого до майбутнього. І ми, поки орієнтуємося в просторі, не можемо ніяк вплинути на час, що як би  сам по собі і не піддається управлінню людською свідомістю.

Подорож в часі... Як це принадно!

Скільки написано фантастичних книг! Багато хто намагався підкорити час, але... машина часу доки так і не створена. Проте людство вже зуміло зрозуміти природу іншого світу - СВІТУ недоступних для людського відчуття матеріальних часток . Людство звикло жити матеріальними цінностями бо ми самі себе вважаємо такими у більшості своєму. Все, що нам доступно відчувати нашими органами , нам зрозумілі. При цьому, ми тільки сміємо здогадуватися про те, з чого складається наш матеріальний світ.

Але, давайте запитаємо себе - а хіба про цей наш Світ знають макроскопічні істоти типу бактерій?   

Для них крапля води, в якій вони мешкають, - свій світ. І вони не можуть відчувати наш Світ . Цей мікроскопічний світ - інший простір існування, яке людство намагається вивчити, зрозуміти і осмислити.  Адже  сама людина складається з цих елементарних часток - клітин, атомів і молекул, електронів, протонів, нейтронів, нейтрона і так далі. Людина відносно цього мікросвіту - цілий Всесвіт! Згадайте Гулівера в країні ліліпутів із знаменитої казки…

Ще донині не вивчений світ в глибоких водних просторах з причин недоступності самої людини в це невідомий нам доки простір окремого паралельного нам СВІТУ, мікрочасток, а, може бути, і чогось більшого.

З іншого боку Макросвіт: Космос і Всесвіт - це безмірні величини для людини і його Свідомості. Ми, як ті бактерії в краплі води, у своєму земному Світі зі своїми вимірами, не можемо навіть усвідомити глобальність світоустрою і місце самого людства в іншій по виміру  СИСТЕМІ.

Отже, ми - люди, живемо в трьох вимірній системі координат. А саме: регульовані - висота, ширина і довжина усвідомлюючи поняття ОБ'ЄМУ і ПРОСТОРУ, а також інших параметрів - некерованого однонапрямленого параметра ЧАСУ, скорості, відносності і інше.

Але... Чи можемо ми хоч би теоретично припустити інші параметри виміру, наприклад,   ЧАСТОТУ?

Виникає питання:

•  Чому ЧАСТОТУ ? 

Ось звідси  потрібно більш детальніше...

Нам відомо з шкільного курсу, що є електрони, які літають і крутяться навколо ядра в молекулі і, навіть, можуть бігати в одному напрямі, створюючи НАПРУГУ  на полюсах. Ось цей потік електронів в одному напрямі - це і є ЄЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ.  А в випадку, якщо ці електрони біжать в одному напрямі, - це ПОСТІЙНИЙ СТРУМ.

Але ... що таке ЕЛЕКТРОН?

Це елементарна матеріальна частка, яка  має, хоч і дуже маленьку але масу. Але  тоді - що таке МАСА?

Згідно теорії відносності можна сказати, що МАСА - це порівняльна величина тяжіння до нашої земній кулі. Адже відомо і доведено наукою, що Більш Маса притягує Меншу. І чим більше ця різниця - тим більше тяжіння. В свою чергу тяжіння  складається зі своїх елементарних часток - АТОМІВ і ЕЛЕКТРОНІВ і ін.

Незаперечні закони дуальності: чорне і біле, добро і зло, правда і брехня, позитивне і негативне, тяжіння і відштовхування, чоловік і жінка, старість і юність, смерть і народження, вічність і мить - ВСЕ ВІДНОСНО нашого трьох вимірного простору. Якщо електрони біжать в одному напрямі то... -  що  їх притягує? Чи..., можливо, навпаки -  хто їх штовхає вперед! Одно ясне - завжди є ПРОТИЛЕЖНІСТЬ.

І ось тепер якраз час поговорити про ЕНЕРГІЮ. Саме вона і примушує атоми і електрони рухатися. З шкільного курсу ми знаємо, що є кінетична і потенційна енергія. Давайте трохи згадаємо.