Право останнього доступу

— Тоді час дізнатися його ім'я, — повторив Боб.

Петер уже копіював журнал особових справ на автономний пристрій. Поряд лежала відкрита книга первинного земельного реєстру. Гелен фотографувала сторінки з переліком вилучених ділянок, а Томас, притискаючи поранену руку до тулуба, стежив за дверима.

З коридору долинув металевий скрегіт.

— Вони відкривають шлюз, — сказав Томас. — Довго ми тут не протримаємося.

— Ще хвилина, — відповів Петер.

На екрані з'явився новий рядок:

АРХІВ ОСОБИСТИХ СПРАВ. ПОВ'ЯЗАНІ ДОКУМЕНТИ: ДОДАТОК Е-17. ПРАВО ДОСТУПУ: РІВЕНЬ 04.

Петер натиснув на нього.

Система запросила підтвердження жетоном ПА-01. Боб приклав його до зчитувача.

ДОСТУП ПІДТВЕРДЖЕНО.

Перед ними відкрився перелік документів. Більшість мала позначку про обмеження доступу. Але один файл залишався активним:

Е-17/04. ПЕРЕДАЧА ПЕРСОНАЛЬНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ.

— Ось що нам потрібно, — сказав Петер.

Він відкрив файл.

На екрані з'явилася таблиця:

ПОПЕРЕДНІЙ ВОЛОДАР ДОСТУПУ: КОВАЛЕНКО РОМАН. СТАТУС: ПОВНОВАЖЕННЯ ПРИПИНЕНО. ПРИЧИНА: ПЕРЕДАЧА ПРАВ ЗА ОСОБЛИВИМ ДЕРЖАВНИМ ДОРУЧЕННЯМ. НОВИЙ ВОЛОДАР ДОСТУПУ: ОСОБИСТО УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА. ІДЕНТИФІКАЦІЯ: ЗАКРИТА.

Боб розчаровано відступив.

— Знову порожнє місце.

— Не зовсім, — сказав Петер. — Подивіться на дату.

Він збільшив нижню частину документа:

ДАТА ПЕРЕДАЧІ ПОВНОВАЖЕНЬ: 21.11.1989. ПІДСТАВА: ОСОБИСТЕ РІШЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА.

Гелен повільно повернулася до Боба.

— Отже, президент не лише затвердив вилучення земель. Він особисто визначив, кому передати доступ після Коваленка.

— Так, — відповів Томас. — І ця людина отримала право користуватися профілями тих, хто вже не міг заперечити.

Боб знову подивився на екран.

— Але чому її ім'я приховали?

— Тому що це не звичайна посада, — пояснив Томас. — Це персональне повноваження. Його не можна передати автоматично наступнику чи іншому чиновнику. Воно прив'язане до конкретної людини.

— І ця людина досі жива? — запитала Гелен.

Петер відкрив наступний запис:

СТАТУС ПОВНОВАЖЕНЬ: ЧИННИЙ. ОСТАННЯ ПЕРЕВІРКА: 17.09. ПІДТВЕРДЖЕННЯ: УСПІШНЕ.

— Виходить, власник четвертого рівня перевіряв доступ саме тоді, коли ми відкрили сховище, — сказав Петер.

Томас нахилився до екрана.

— Тут має бути контрольний журнал. Кожне використання такого права реєструвалося окремо. Навіть якщо ім'я приховане, повинна залишитися службова відмітка.

Він почав шукати потрібний розділ.

За дверима пролунав різкий удар. Металева конструкція здригнулася.

— Томасе, швидше! — вигукнула Гелен.

— Я намагаюся.

На екрані з'явився список із кількох записів. Петер відкрив останній:

17.09. — ПЕРЕВІРКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: ЦЕНТРАЛЬНА АДМІНІСТРАТИВНА РЕЗИДЕНЦІЯ. ПІДСТАВА: КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ОСОБЛИВОГО ДЕРЖАВНОГО ДОРУЧЕННЯ. ПІДТВЕРДЖЕННЯ: ОСОБИСТА ПРИСУТНІСТЬ.

Петер мовчки прочитав запис ще раз.

— Центральна адміністративна резиденція, — сказав він. — Це не просто державна установа. Там розташована президентська адміністрація.

— Отже, людина з четвертим рівнем перебуває поруч із президентом, — зробила висновок Гелен.

Томас похитав головою.

— Або сам президент використовує ці повноваження.

Боб подивився на нього.

— Ти думаєш, він залишив собі ще й цей доступ?

— Я не знаю. Але ми вже маємо його підпис на первинному наказі. Маємо підтвердження, що він особисто призначив наступного власника доступу. І маємо чинний профіль, який дозволяє діяти від імені померлих.

— Нам потрібне ім'я, — сказав Боб. — Не припущення.

Петер перегорнув журнал далі.

Під останнім записом була службова примітка:

ПЕРЕВІРКА ПОВНОВАЖЕНЬ ПРОВОДИТЬСЯ ЗА ОСОБИСТИМ РЕЄСТРОМ ПРЕЗИДЕНТА. КОПІЮВАННЯ ЗАБОРОНЕНО. ПАПЕРОВИЙ ОРИГІНАЛ: КАБІНЕТ ПА-01.

— Ось де ім'я, — сказав Петер. — У паперовому реєстрі.

— Де саме? — запитав Боб.

— У президентській адміністрації.

Гелен похитала головою.

— Туди нас не пустять. Особливо після того, що сталося сьогодні.

— Ми й не збираємося туди заходити, — відповів Боб. — Принаймні не зараз.

Він подивився на автономний пристрій.

— У нас є достатньо, щоб показати, як працювала схема. Потрібно зберегти копії та передати їх людям, які зможуть перевірити справжність документів.

— А реєстр? — запитала Гелен.

— Він має залишитися недоторканим. Якщо ми заберемо оригінал, вони скажуть, що ми його підмінили. Якщо залишимо тут, вони можуть знищити його після нашого відходу.

Томас указав на стару книгу:

— Є контрольний примірник. Він зберігається окремо від електронного архіву. Але треба скопіювати ще й журнал змін. Без нього самі сторінки не доведуть, коли саме вносилися записи.

Петер кивнув.

— Я вже знайшов цей журнал.

Він відкрив інший файл.

На екрані з'явилися дати, прізвища й номери земельних ділянок. Деякі записи були зроблені задовго до офіційного початку перевірок. Біля кожного стояла однакова позначка:

ЗМІНА СТАТУСУ ДО ЗАВЕРШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ.

— Ось доказ, — сказав Петер. — Вони спочатку визначали, чию землю забрати, а потім підганяли під це документи.

Гелен дивилася на довгий перелік.

— А люди?

Петер відкрив пов'язаний розділ:

ОСОБИ, ВИЛУЧЕНІ З ВІДКРИТОГО РЕЄСТРУ.

— Тут є не тільки фермери, — сказав він. — Працівники земельних комісій, реєстратори, свідки. Усі, хто міг підтвердити незаконність передачі ділянок.