1945 рік, 30 травня, 18: 00, Маннгейм, Німеччина
Безпощадна війна в Європі…завершилась. Скільки невинних життів забрала ця війна. Скільки європейських держав зараз лежать в руїнах.. Радянські війська восьмого травня 1945 року зайняли Берлін, звідки і послідувала беззастережна капітуляція нацистського Рейху. Клятий Гітлер застрелився у своєму бункері. Де його тіло зараз — невідомо, однак, є підозри, що його тіло спалили.
Сили радянських військ перевершували сили Вермахту. У операції взяли участь близько 2, 5 млн бійців РСЧА, більше 41 600 гармат і мінометів, 6250 танків і самохідних установок, 7500 бойових літаків. У штурмі так само брали участь дві армії зі складу Війська Польського. Вперше за всю війну перевага радянських військ була не просто значною, а неймовірною.
З німецького боку було зосереджено близько 1 млн військовослужбовців, 10400 гармат і мінометів, 1500 танків і самохідних установок, 3300 бойових літаків. З цивільного населення були сформовані понад 200 загонів ополчення — фольксштурм, з членів " Гітлерюгенд", зокрема — підлітків — загони винищувачів танків, озброєних фаустпатронами.
Основу глибоко ешелонованої німецької системи оборони в самому Берліні складала розгалужена мережа захисних споруд із залізобетону — багатоповерхових бункерів (більше 400) і дотів, оснащених гарматами, зокрема зенітними і кулеметами. Навколо міста була розгорнена мережа постів радіолокаційного спостереження.
Загальна чисельність гарнізону перевищувала 200 тисяч людей. Гітлерівська оборона на берлінському напрямку була глибокою і щільною. Вона включала одерсько — нейсенський рубіж глибиною 20 — 40 км, що мав 3 смуги, та Берлінський оборонний район, де теж було три лінії укріплень. Перша проходила за 10 км від міста, друга йшла передмістям, третя оточувала центр.
Головна роль у цьому наступі, як затвердив Сталін, відводилася 1 — му Білоруському фронту. К. Жуков мав із Кюстринського плацдарму штурмувати в лоб лінію оборони на Зеєловських висотах, що височилися над Одером і закривали дорогу на Берлін. Фронт Конєва мав форсувати Нейсе, вдарити по Берліну танковими арміями Рибалка та Лелюшенка і, досягши Ельби, разом із фронтом Рокосовського з'єднатися з союзниками. Готуючись до штурму, радянське головнокомандування керувалося узгодженою країнами антигітлерівської коаліції політикою щодо беззастережної капітуляції нацистської Німеччини.
Наступ було призначено на 16 квітня. За характером завдань, що виконувалися, та їх результатами Берлінська операція поділялася на три етапи.
Перший: прорив одерсько — нейсенського рубежу оборони ворога (16 — 19 квітня). Наприкінці 18 квітня було забезпечено умови для оточення Берліна з півдня.
Другий етап — продовження оточення й розчленування військ противника (19 — 25 квітня).
Третій — знищення оточених угрупувань, взяття Берліна (26 квітня −8 травня). Ліквідація берлінського угрупування безпосередньо в місті здійснювалась 26 квітня — 2 травня. 30 квітня воно було фактично розчленовано на чотири ізольовані частини.
Кожну вулицю й будинок доводилося брати штурмом. В окремі дні вдавалося очистити від ворога до 300 кварталів.
Жуков з'явився в Берліні 22 квітня 1945 року. Зайнявши північні частини міста, він фактично виключив Рокосовського з числа учасників операції і з цього моменту 2 — й Білоруський фронт займався розгромом німецьких військ на півночі, відтягуючи на себе значну частину берлінського угрупування.
В ніч на 29 квітня у гітлерівців залишалася смуга у 2 — 3 км, завдовжки до 16 км. У тил потягнулися перші партії німецьких полонених. Увечері Гітлеру востаннє доповіли про обстановку, причому генерал Вейдлінг, який це робив, не приховував трагічної правди: завтра росіяни будуть біля входу в канцелярію, зазначив він.
Наступного дня о пів на четверту Гітлер покінчив життя самогубством.
2 травня 1945 року о першій годині ночі на Потсдамському мосту з'явилися німецькі офіцери з білими прапорами. Залишки берлінського гарнізону на чолі з начальником оборони Берліна генералом артилерії Г. Вейдлінгом здалися в полон. (О 6. 00 Вейдлінг підписав наказ, звернений до всіх німецьких військ, здатися).
Берлін було узято радянськими військами 2 травня.
За офіційними даними з радянського боку загинуло або зникло безвісти 81 тис. осіб (зокрема 2, 800 поляків), поранено 280 тис. Загальні втрати — 361367 чоловіків, 1, 997 танків, 2, 108 одиниць артилерійської зброї, 917 літаків. З німецького боку, за радянськими підрахунками, загинуло 150 тис. — 173 тис., поранено 200 тис. і захоплено у полон 400 тис.
Цю інформацію мені надав мій знайомий радянський генерал. В Союзі ніколи не жаліли людей, тому і втрати такі величезні. Сталін виголосив промову перед радянським народом у зв'язку з завершенням війни у Європі:
" Товариші! Співвітчизники і співвітчизниці!
Настав великий день перемоги над Німеччиною. Фашистська Німеччина, поставлена на коліна Червоною Армією і військами наших союзників, визнала себе переможеною і оголосила беззастережну капітуляцію.
7 травня був підписаний попередній протокол капітуляції в місті Реймсі. 8 травня представники німецького головнокомандування в присутності представників Верховного Командування союзних військ і Верховного Головнокомандування радянських військ підписали в Берліні остаточний акт капітуляції, виконання якого почалося з 24 годин 8 травня.
Знаючи вовчу звичку німецьких брехунів, які вважають договори та угоди пустим папірцем, ми не маємо підстави вірити їм на слово. Однак сьогодні з ранку німецькі війська на виконання акту капітуляції стали в масовому порядку складати зброю і здаватися в полон нашим військам. Це вже не порожній папірець. Це — справжня капітуляція збройних сил Німеччини. Правда, одна група німецьких військ в районі Чехословаччини все ще ухиляється від капітуляції. Але я сподіваюся, що силам Червоної Армії вдасться привести її до тями.
Тепер ми можемо з повною підставою заявити, що настав історичний день остаточного розгрому Німеччини, день великої перемоги нашого народу над німецьким імперіалізмом.
Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини, незліченні позбавлення і страждання, пережиті нашим народом в ході війни, напружена праця в тилу і на фронті, віддана праця на благо батьківщини, — не пройшла даром і увінчалася повною перемогою над ворогом. Вікова боротьба слов'янських народів за своє існування і свою незалежність закінчилася перемогою над німецькими загарбниками і німецької тиранією.
Відтепер над Європою буде майоріти великий прапор свободи народів і миру між народами. Три роки томуГітлер всенародно заявив, що в його завдання входить розчленування Радянського Союзу і відрив від нього Кавказу, України, Білорусії, Прибалтики та інших областей. Він прямо заявив: " Ми знищимо Росію, щоб вона більше ніколи не змогла піднятися". Це було три роки тому. Але навіженим ідеям Гітлера не судилося збутися, — хід війни розвіяв їх в прах. На ділі вийшло щось прямо протилежне тому, про що марили гітлерівці. Німеччина розбита вщент. Німецькі війська капітулюють. Радянський Союз торжествує перемогу, хоча він і не збирається ні розчленовувати, ні знищувати Німеччину. Товариші! Велика Вітчизняна війна завершилася нашою повною перемогою. Період війни в Європі скінчився. Почався період мирного розвитку. З перемогою вас, мої дорогі співвітчизники і співвітчизниці! Слава нашій героїчній Червоній Армії, котра відстояла незалежність нашої Батьківщини і завоювала перемогу над ворогом! Слава нашому великому народові, народові — переможцю! Вічна слава героям, полеглим в боях з ворогом і віддали своє життя за свободу і щастя нашого народу! "
В той час ми займались розчищенням німецьких вулиць від залишків фашистів.
До того ми проводили кілька великих операцій.
16 грудня німці перейшли в контрнаступ в Арденнах, а командування союзників направило в Арденни підкріплення з інших ділянок фронту і резерви. Німцям вдалося просунутися на 100 км вглиб Бельгії, але 22 грудня американська 3 — тя армія генерала Паттона почала контрнаступ, атакувавши німців з півдня, і до 25 грудня 1944 року німецький наступ захлинувся, а союзники перейшли в загальний контрнаступ. До 27 грудня німці не втримали захоплених позицій в Арденнах і почали відступати.
Стратегічна ініціатива безповоротно переходить до союзників, в січні 1945 року німецькі війська робили локальні відволікаючі контратаки в Ельзасі, які також закінчилися невдало. Після цього американські і французькі війська оточили частини 19 — ї німецької армії біля міста Кольмар в Ельзасі і розгромили їх до 9 лютого (" Кольмарскій котел" ). Союзники прорвали німецькі укріплення (" Лінія Зігфрида", або " Західний Вал" ) і почали вторгнення в Німеччину.
У лютому — березні 1945 року союзники під час Маас — Рейнської операції захопили всю територію Третього Рейху на захід від Рейну і форсували Рейн. Німецькі війська зазнали важких поразок в Арденській і Маас — Рейнській операціях і відступили на правий берег Рейну. У квітні 1945 року союзники оточили німецьку групу армій " Б" в Рурі і до 17 квітня розгромили її, вермахт втратив Рурський промисловий район — найважливіший промисловий район Третього Рейху.
Союзники продовжили наступ вглиб Німеччини, і 25 квітня зустрілися з радянськими військами на Ельбі біля Торгау. 2 травня британські та канадські війська (21 — ша група армій) захопили весь північний захід Німеччини та досягли кордонів Данії. Після завершення Рурської операції американські частини перекинули на південний фланг в 6 — ту групу армій, для захоплення південних районів Німеччини та Австрії.
На південному фланзі американські і французькі війська, що наступали, захопили південь Німеччини, Австрію, частини 7 — ї американської армії, перейшли через Альпи по Бреннерському перевалу і 4 травня зустрілися з військами 15 — ї групи армій союзників, що наступали в Північній Італії.
В Королівстві Італія наступ союзників просувався дуже повільно. Незважаючи на всі спроби, їм так і не вдалося наприкінці 1944 року прорвати лінію фронту і форсувати річку По. У квітні 1945 року їхній наступ відновився, вони подолали німецькі укріплення (" Готська лінія" ), і прорвалися в долину річки По. 28 квітня 1945 року італійські партизани захопили і стратили Муссоліні. Повністю Північну Італію було очищено від німців лише в травні 1945 року, навіть, незважаючи на їх попередню капітуляцію.
У зв'язку з швидким просуванням союзників юрисдикція кабінету поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна і до данського кордону, причому після 8 травня 1945 року він реально контролював лише сам Фленсбург і навколишні території. 23 травня 1945 року всі члени уряду були арештовані союзниками, внаслідок чого Третій Рейх припинив існування.
7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього Рейху у Берліні за участі СРСР.
8 травня (близько півночі) у передмісті Берліна Карлсгорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписали: від СРСР — маршал Георгій Жуков; від Великої Британії — маршал Артур Теддер; від США — генерал Карл Спаатс; від Франції — генерал Жан Марі де Латр де Тассіньї.
Німеччину розділили на чотири окупаційні зони: радянську, американську, британську та французьку.
Після безумовної капітуляції Третього Рейху окремі німецькі частини продовжували воювати. З 5 по 11 травня військами 1 — го Українського фронту була проведена Празька операція — остання стратегічна наступальна операція Червоної Армії на Європейському театрі бойових дій, у ході якої було ліквідоване велике угруповання ворога на території Чехословаччини та захоплено Прагу.