Духи води

Духи води
Водні духи — уособлення стихії, що з’єднує життя і смерть, пам’ять і забуття. Вони народжуються там, де вода торкається інших світів: у джерелах, ріках, озерах і болотах. Їхня природа мінлива — від цілющої чистоти до руйнівної глибини.
Ці істоти зберігають давні таємниці, несуть силу очищення й оновлення, але водночас приховують небезпеку спокуси, втоплення та переходу в Навіс. Для людини вони завжди двоякі: захисники й зцілителі, або ж мстиві карачі за зневагу до стихії.
У культурі й обрядах водні духи постають як провідники між світами та хранителі пам’яті води. Їх шанують у часи весняного пробудження, літніх свят і під час повеней, приносячи дари у водойми, щоб задобрити стихію й отримати її благословення.
До водних духів належать:

Русалки
Доньки води, голоси глибин, берегині переходу між світами
Походження
Русалки — первісні водяні духи, що народжуються в місцях, де вода торкається світу Навісу: у джерелах пам’яті, глибоких озерах, річках, що мають давню історію. Деякі вважають, що всі русалки — нащадки Першої русалки, духа-матері води, яка дала життя магічним водним істотам.
Світ існування
Явель, переважно водойми. Але в певні дні, особливо в час переходу (весняне рівнодення, Купала), русалки можуть сягати Навісу або з’являтись у снах, як вісниці чи провідниці.
Зовнішність
Найчастіше — юні дівчата з волоссям, схожим на водорості або річкові течії. Їхнє тіло може бути повністю водяне, напівпрозоре, а може мати тілесну форму, з лускою на ногах або хвостом. Колір очей — від зеленого до срібного, іноді без зіниць. Уночі їхній вигляд стає туманнішим, і їх легко сплутати з міражем.
Суть і природа
Русалки — не люди й не тварини.
Вони — жива вода, пам’ять, емоція, жіноча магія. Кожна русалка — це уособлення певної води: тихої чи бурхливої, глибокої чи джерельної. Вони зберігають пам’ять про те, що було втоплено, забуто чи принесено в жертву.
Види русалок:
Річкові — грайливі, мінливі, часом небезпечні. Люблять пісні, хороводи, заманювання.
Озерні — мовчазні й глибокі. Можуть затягувати до Навесу або передавати вістки.
Болотяні — старші. Вони осквернені прокляттям.
Поведінка
Не однозначно злі чи добрі. Все залежить від порушення рівноваги. Якщо вода осквернена — русалка стає мстивою.
Якщо вшанована — приносить благословення.
Найчастіше нейтральні до людей, але зацікавлені в емоціях, піснях, обрядах.
Слабкості
Залізо (особливо коване) ранить або виганяє
Пряме полум’я руйнує їхню форму
Прокляття чи зневага до води можуть назавжди прогнати русалку з водойми
Ставлення людей
У селищах русалок вшановують під час весняних свят, особливо на Русальний тиждень, Купала або Першу повінь. Їм залишають вінки, хлібці, стрічки. Вважають, що вагітним жінкам не можна купатися наодинці — бо русалки можуть обрати дитину.
Символіка
Легенди
Русалки можуть забрати душу дитини, яка померла ненародженою, і дати їй водяне тіло — так народжується «співуча русалка».
Якщо дівчина втопилася зі зрадженим серцем, вона може стати русалкою озера, але тільки якщо вода «прийме» її.
У глибинах є старші русалки — безіменні, сиві, що знають про народження світу.

Річкові русалки
Дочки течії, співуни берегів, захисниці пам’яті води
Походження та суть:
Річкові русалки народжуються там, де річка особливо пов’язана з долями людей: у місцях давніх переправ, утоплень, шлюбу чи зрад. У їхніх тілах — пам’ять про обітниці, сльози, потоки часу.
Вони — уособлення жіночої природи ріки: грайливої, непередбачуваної, здатної як дарувати життя, так і відбирати його.
Зовнішність:
Високі, гнучкі, з довгим волоссям кольору річищ: мідним, русим, темно-зеленим. Шкіра світла, іноді з синюватим відтінком. Рухи — плавні, ніби хвилі. Очі — блискучі, мов риб’яча луска, інколи з бігучим світлом, як у воді на сонці. На ногах — тонкі водорості, або ж хвіст, що роздвоюється в потоці.
Сили та властивості:
Повадки:
Часто виходять на мілину при сутінках, особливо в молодика. Люблять грати з тінями дерев, перегукуватись одна з одною. Якщо їх потривожити без шани — можуть потягти до дна або нашептати злі сни. Якщо ж принести стрічку або пісню — стануть охоронницями.