Розділ 1

Не знаю, коли це почалося, чи,  може,  я таким народився? Ніхто в моїй сім’ї не був зацікавлений ні книгами, ні саморозвитком більше, ніж оточуюючі. Моя сім’я погрязла в брудному бізнесі і кришувала добру половину міста. Вишуканий одяг, та дорогі речі, якими балували мене з дитинства не розбестили мене, а навпаки – породили відчуття стилю. Завжди «на стилі», з модельованою борідкою, окулярами чи капелюхом, я вмію поєднувати непоєднюване, як в одязі, так і в своєму характері. Адже за маскою солідного стиляги, та пакісника (пакості дають перчинки моєму існуванню) авантюрист книголюб, котрий щохвилини готовий поринути у світ історії з головою, чи це казка,  роман або кумедний детектив з дамою в головній ролі.

Чи я фрік? Стоп. Мабуть це не те, з чого потрібно починати знайомство…

Привіт, моє ім’я Андрій і це історія про те, як я зустрів вашу маму!

Це жарт якщо що, бачили б ви свої усміхнені пики, любителі романтики. Але, якщо чесно, то це історія про те, як мої незвичні якості допомогли відкрити справжнє значення «я» і полюбити.

***

Це був жаркий літній день, я, котрий зараз відпрацьовував чергову зміну у кафе, дивився у зоряне небо і думав думу філософську… Та де, це не про мене. Я дійсно зайшов у кафе в самому центрі душного Львову в пошуках якогось  свіжого місця і можливо трішки розважитися.

Провінціали, як я любив називати пів Львову, снували поміж столиками та приймали чи доставляли замовлення. Підлещувались та намагалися догодити туристам, аби ті залишили дрібку чайових.

Гості закладу розглядали меню чи просто балакали між собою, але це не мої клієнти. А от руда дівчина, котра залишила свої речі за пустим столиком і відійшла до туалету, саме те що треба.

Я мовчки сів за столик поруч і наче також розглядав меню, а сам зиркав, що ж цінного залишено на мою здобич. Як стерв’ятник кружляв поглядом, та наткнувшись на пальто дівчини зрозумів – ось мій шанс.

Офіціанти не спішили до мене, та і я не зовсім для замовлень тут – а для «справи», хе-хе.  Мені не потрібні гроші,  лише відчуття адреналіну, коли у тебе є лічені секунди аби провернути своє діло і розчинитися у наповпі.

Ліниво огледівши космічні ціни, які для центру вважаються нормальними, зняв шкіряну куртку, і повісив поруч пальта дівчини (навіщо їй літом пальто?), як добре, що вішалка саме біля її столику, секунда і я, наче передумавши, забираю куртку і йду з кафе. Нічого не звичного для ока всіх присутніх, якби не гаманець з сумочки дівчини, та телефон, котрий перекочував з її пальто до моєї куртки. Телефон доречі з дешевеньких, навіть не сенсор, а в гаманці якихось триста гривень, але свою порцію насолоди я вже отримав.

***

Марта

От вже ці злодії. Я спеціально зайшла у це кафе, але не для кави, а лише аби на хвильку відлучитися у дамську кімнату, так би мовити «припудрити носик», а мене вже обчистили, а це, на секунду, культурна столиця України! І нехай у мене вкрали старий бабусин Нокіа, але в гаманці лежало відкладених триста гривень, які я мріяла витратити на Краківському, де пригледіла сукню до свого дня народження! Ну як таланить!

Руде темне волосся розсипалося на червному від злості обличчі. Мало того, що у мене веснянки, так ще й як кліше до цього неслухнане руде волосся, пофарбувати його чи що?...

«Адміністрація не несе відповідальності за ваші речі, будь-ласка не залишайте їх без нагляду»

Вивіски на кожному кроці нічого мене не навчили, адже я, як магніт чомусь притягую лиходіїв. От навіть весною в трамваї застала звичайного на вигляд громаданина, а точніше його руку у своїй сумочці, та так злісно зиркнула, що той сам відійшов у інший кінець транспорту. Але що б я йому зробила? Адже ніяких доказів у мене не було, так як більше ніхто цього не бачив, а він на щастя не встиг нічого «стирити». Тож я знову відпустила ситуацію, одну з мільйона.

Цього разу я не здамся, а помщуся, хто б не обчистив мене.

Я підійшла до дівчини за стійкою, де тусувалися усі не зайняті офіціанти і «О, як мені пощастило!», адже вона зрозуміла мою потребу  і за якийсь час вже відправила мені відео з камер спостереження і навіть впізнала злочинця. Він був постійним клінтом на її попередній роботі, тож разом ми придумали план…

!Друзі, залишайте коментарі та підписуйтесь, якщо вам подобаються книги даного формату. А ще ставте зірочки та чекайте продовження!)