Хью Ло
Я встав на годину раніше за проханням батька. Самому мені цікаво що в нього за план, бо тоді не виясниться що Мей стихійник.
Батько вже сидить в своєму кабінеті за чашечкою експрессо з молоком.
- Це добре що ти прокинувся раніше - каже серйозним тоном він. - Ти щось пригадав іще хто вона така?
- Я ж здається вчора ввечері все сказав - намагаюсь переконати не тільки батька, а й себе що лише це я знаю.
- Постарайся дізнатися щось більше про неї сьогодні і доповіси, а далі я все поясню - знову загадково посміхається батько. - Головне першими все дізнатися, поки не пізно, бо байдуже скільки в тебе буде жару, та ніхто не встигне за один день. Тож маємо трохи часу дізнатися більше, а тепер іди снідай і все обдумай, бо на голодний шлунок важче вирішити проблему.
І я пішов снідати. Добре що хоч перша частинка плану є, бо тоді невідомо було б як діяти далі.
***
Підходячи до шкільних воріт випадково зіштовхуюсь з Хуаном.
- Дивись куди йдеш, Хью. Я вже все знаю і не чекай що в тебе все вийде - з тріумфом у голосі говорить Хуан.
Як? Я ж нікому не патякав, чи... Ні! Ні-ні-ні! Бути цього не може.Темні не можуть це робити! чи можуть? Невже весь план пішов коту під хвіст. Чи Хуан хоче мене залякати?
- Що злякався зелений? Так, я й думав що щось нечисте від декого буде, але стихійник стане на мій бік- ніби відчувши мої думки каже Хуан.
- З якого дива мені боятися? Думаєш що я не передбачив цього? - кажу впевнено я.
,,Чорт що це я говорю? Він же ж полюбе намагатиметься все вивідати. Треба вигадати план Б бо інакше буде велика лажа про яку всі пошкодують''