Хью Ло
– Хуан Ло вже переступив усі межі!
– Що таке синку? – питає стурбовано батько.
– До нас перевівся з Пекіну хлопець Хуан Ло і він є темним драконом, який також відчув стихійницю і її треба перетягнути на наш бік поки не пізно.
– А ти не подумав про те що вона може видати наш секрет комусь.
– Я вже місяць тут навчаюсь і знаю, що вона тихоня, з друзів в неї тільки одна дівчина з паралелі, а так взагалі сидить сама. Перед уроками я привітався до неї, але вона так соромилась що й нормально говорити не могла.
– Зрозуміло... А з чого ти взяв що вона стихійник?
– Просто відчув, як від неї йде якась стихія, але я ще не визначив яка.
– Ти знаєш як?
– Ні, але спробую...
– Не знаючи як щось робити то можна, або не те зробити, або нашкодити.
– Тоді скажи як саме потрібно відчути чи стихійник переді мною чи ні?
– Насамперед треба визначити аномалії поряд з ним.
– Тобто?
– Аномалія знаєш що таке хочаб?
– Так, це незвичне явище що спричиняє предмет або істота...
– Ну, то що? — з запитальним поглядом дивиться батько.
– Від неї нічого незвичного не було...– вже втративши надію кажу я.
– Може... – ох як я не люблю цю небезпечну і обнадійливу фразу одночас.
– Може, вона або не виявила сили в собі, або знає як її приховати – як же добре що такі як ми і нам подібні вміють читати думки, що аж на душі легше.
– Тоді треба щось вигадати аби вона її проявила – стараюсь хоч якусь ідею підкинути сам.
– Ну і як Ти це зробиш... — тільки не цей тон...
– Якраз нічого незнаю що робити – вже втомлено я говорю, бо день був незвичним.
– Ранок вечора мудріший, затям це. Надобраніч і прокинься на годину раніше — загадково посміхнувшись сказав батько.
– Добраніч – і пішов я спати.
Відредаговано: 17.12.2024