Розділ 23

Розділ 23

Ранок оживив табір бджіл, які міцно спали після такої довгої і холодної ночі, але розплющили свої очі під впливом сонячного проміння. У лісі царював туман, ледь пропускаючи промінчики світла крізь свою густу масу. Вологість наповнювала не лише землю, але і повітря, вдихаючи відчувалась певна важкість, та надзвичайно приємною була свіжість повітря, яку народжував ліс. Свіжість була навколо, а разом з нею була прохолода, яка все ще нагадувала про довгу і холодну ніч.

Сьогодні всі встали рано, але ніхто нікуди не поспішав як зазвичай, адже невідомо було, що покаже сьогодні, який там стан у їхнього провідника Дані. Повстало питання: чи зможуть вони продовжити свій похід? Чи продовжиться ця цікава і надзвичайна подорож,Карпатськими вершинами і лісами? Головним було здоров’я Дані, а все інше ще буде навіть, якщо прийдеться все зупинити і відмінити, спустившись до найближчого села, з якого його можна доставити до лікарні.

Дем’ян відчував тяжкість і вину за те що так сталось, адже це їхня ідея з походом, аж до Синевіру, це йому пообіцявши Дані збирав гриби, тим самим затримавшись в лісі, де їх і зустріла, страшна негода. Сьогодні Дем’ян був сумним і почувався погано, йому було прикро, що так сталось, але він розумів, що Бог все контролював і значить Він дозволив цьому статись. Адже в житті не може бути все прекрасно, усе прекрасне колись, закінчується змінюючись ситуаціями, які народжують проблеми. Відповідно це нас засмучує, тривожить і ми одразу хочемо все це змінити, позбутись цього. Завжди в житті люди відбуваються зміни, і тихе спокійне життя змінюється штормами і бурями, так само як і шторми з бурями закінчуються і минають, а їх місце займає знову спокій і мир.

Щасливе життя – це не життя в якому немає негод, щасливе життя, коли твоє серце справляється з ними, знаючи і розуміючи, що вони є і будуть, але воно гідно зустрічає їх і проводить зберігаючи в собі світло. Неважлива буря і шторм, якого кольору зараз небо, чи воно темне, чи воно освітлене блискавками, страх намагається оволодіти нашим розумом і якщо йому це вдається, він просочується глибше, аж до самого серця і сіє там свої плоди. Тоді людина починає жити страхом і в страхові, але ж насправді страх живе в людині і вирощує там свої страшні і химерні квіти, які для нього завжди прекрасні. Коли ж людина в перші хвилини бурі, відкидає будь який страх геть, він не має сили скорити її і проникнути в серце, шляхом: розум – серце, він знищений на підступі до нашої душі.

Так багато проблем у житі можна уникнути і знищити на самому початку їхнього зародження, лишень люди б це знали і хотіли розуміти, застосовуючи у своєму житті. Для цього й прийшов Ісус, щоб ми знали, щоб навчити нас, щоб наше життя не було таким, як бачимо його ми, а таким яким хоче бачити його Він. Живучи в цьому світі там де володарює диявол і усе творіння і наша планета страждає від нас людей і наших гріхів. Де людина створила маленьку подобу пекла з війнами, геноцидами і вбивствами, де все наповненне жорстокістю і пронизане біллю, Ісус дав вказівки які зможуть облегшити наше короткочасне перебування тут на землі. Такі прості, але такі дієві Його слова, які можуть допомогти пройти нам увесь цей шлях, цей нелегкий екзамен на цій планеті, випробування, щоб осягнути справжнє щастя, справжню насолоду і справжнє блаженство.

У людини хибне уявлення щастя, радості і блаженства, з початку віків ми люди замінюємо видиме невидимим, святе огидним, скарби замінюємо на пустощі, а вічним марнуємо заради тимчасового. З наближенням кінця віків, ми лише нарощуємо свої апетити, поглинаючи все більше і більше ілюзій щастя і насолоди в своє нутро. Намагаючись заповнити пустоту, яка там з розміром у безкраїй всесвіт, ми зазнаємо невдач, у нас нічого не виходить, бо нас змусили це робити. Ми віддались страху, який проникнув спочатку в наш розум, а потім у наші серця, розповсюдивши свої бридкі і потворні квіти, які народжують жахливі плоди.

Ми не можемо стати щасливими бо в нас живе страх, страх який говорить нам, що уся вічність - це просто ілюзія, обман, казка і байка про сивого дідуся, яким прикриваються віруючі люди. Пропагандуючи ілюзію і обман, сатана сам користується цими методами, щоб замінити в нас образ Бога, який Він Бог створив, прекрасним і чистим. Диявол намагається зробити з нас нерозумних, але ніби вчених маріонеток, які живуть нав’язаним ілюзіями, руйнуючи своє життя, залишаючись навічно без Бога в своєму житті і позбавляючи себе справжнього щастя, яке дає лише Наш Творець.

Ми намагаємось заповнити нашу пустоту з розміров у всесвіт, ілюзіями щастя і насолоди, повноти і блаженства, але цього ніколи не станеться, адже лише Бог може це зробити. Лише Наш Творець, Той хто нас створив, витворив, наділив життям і полюбив, моє і дає нам справжнє щастя. Саме Той Творець, Який створив безкраїй всесвіт і всі його галактики, лише той Бог може заповнити нашу дирку у нашому серці з розміров в цей самий всесвіт. Нас уміло використовують, а ми радо беремо в цьому участь, хіба не час прокинутись від оманливого сна, прогнати страх і пізнати для себе справжнє щастя?

“Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любові, і здорового розуму.”

(Біблія, Друге послання до Тимофія 1:7)  

Дем’ян згадав ці важливі слова зі Слова Божого і пішов дізнатись як там справи у Дані.

                                               ***

- Я звісно не маю освіти кухаря, але теж дещо вмію! – усміхалась Злата, протягуючи Дані гарячий суп, щойно приготовлений її  ніжними руками.