Розділ 6

Женя поверталась в гуртожиток, дорогою вивчаючи інструкцію до ліків. Довелось купити мазь, щоб рани швидше загоїлись. Щоденні тренування турбуватимуть їх, а виступ вже через два дні. Женя не хотіла вірити у жорстокість інших, але... Глибину доброти й щирості вона перевірила на собі.

Повернувшись, вона відразу пішла на кухню. Звички снідати в неї давно не було, а після тренувань потрібно поновити сили. Взяла сковорідку, кілька яєць і поспішила на кухню, що розташовувалася на кінці поверху.  Там вона застала Стаса.

 — Привіт,  як тренування? — відразу ж запитав Стас. Женя підійшла до  плити, лишила сковорідку і відійшла до столика, щоб збити яйця.

 — Краще не питай, — важко зітхнула вона. Хлопець підійшов до неї ближче. Зупинився за спиною, торкнувшись долонями її рук вище ліктів.

 — Що вже сталося?

 — З Лізою зчепилась сьогодні,- поскаржилася вона. Відійшла з тарілкою, в якій збивала яєчну масу. Вилила її на сковорідку.

—  Це все дурниці, повір,— Стас знову підійшов. Обійняв, важко дихаючи на вухо, від чого шкіра Женя  вкрилась сиротами. Вона ледь не впустила лопатку, якою перевертала омлет на сковорідці. Його близькість змусила її відступити від хлопця.

 — Я пам'ятаю, — нервово буркнула у відповідь. Їй не подобалось, що хлопець так нахабно торкався її.

Зі Стасом вони познайомились випадково. Женя шукала потрібний зал для репетиції, він допоміг. Потім вони перетнулись у гуртожитку, зав'язалась розмова, а згодом і дружба. За цей час хлопець встиг увійти в її життя. Увірвався і почав перевороти. Спочатку клуб, в якому він пропонував їй танцювати, але вона відмовилась. Зраджувати балету заради стриптизу було ницо. А потім і тату. Якось під час прогулянки вона обмовилась, що завжди мріяла.

Через кілька днів хлопець потягнув її до майстра тату  і Женя не змогла відмовитися. Вона не шкодувала, а навпаки була йому вдячною: Стас підтримав її у найтяжчий час, прийняв тоді, коли інші не стали. Просто він починав вносити зміни в її життя, думки та й ДНК. А це було небезпечно, хоча б тим, що обпікатись дуже боляче. 

—  Ну чого ти, — хлопець знову наблизився до неї.

Мимовільно скуйовдив своє чорняве, густе волосся. Різко схопив її рукою за талію і притиснув до себе. На відміну від інших хлопців, які їй траплялись в академії,  Стас був привабливим. Середнього зросту, з міцною статурою. Його зовнішність приворожувала, але…Що ховається за блакитними очима і гарними рисами вона не знала. 

— Тобі сподобається, — він не збавляв обертів. Притискаючи Женю до себе, другою рукою провів вздовж спини, від чого по ній пробігли мурашки. 

— Стасе, не треба, — благала вона, прибираючи його руку, що наполегливо вдиралась у її простір. Хлопець не реагував, а  все нахабніше притискав до себе.  — Досить! — твердо викрикнула Женя, коли терпіти було не сила.

Відштовхнула його, схопила сковорідку і швидко зникла з кухні. Зачинилась у кімнаті й тільки тоді полегшено видихнула. Вона розуміла, що Стас чекає від неї більшого, адже робить для неї так багато і чекає того ж натомість. Але вона не була готова до чогось значущого з ним.

Після пізнього сніданку Женя намастила рани на нозі маззю і прилягла, закинувши ноги догори. Вечірню репетицію в парку вирішила перенести, що не могло не засмучувати. Вона розуміла, що до досконалості їй далеко, а поки вона відпочиває  — інші напружено тренуються, наближаючись до мети.