Здобутки ми свої не ціним,
Допоки втрати не пізнаєм...
Належно днями трохи чиним.
Що відгукнеться, — то не знаєм.
Філософ вчить нас забуватись
У швидкоплинній течії.
Думкам про вічність не здаватись,
Коли ми втратимо ключі.
Людська природа чує мéжі,
У розріз хоче ще пожити.
Не захистять залізо й вежі,
Іржу не кожному відмити.
Панує страх, коли панує тиша,
А слово бреше, як пророцтво.
У сильних водиться і миша,
Мовчання їх — немов свідоцтво.
Відредаговано: 02.04.2026