Здавайся, сонце

Розділ 7

Зранку капець як не хотілося прокидатися, але все ж змусив себе. Тим паче, що перспектива була сумнівною – Катерина Сергіївна вже стояла у дверях з пульверизатором. Знаючи її – там точно була крижана вона.

- Денисе, ти прокидаєшся? – м’яко поцікавилася вона з хитрою посмішкою. Було зрозуміло - вже хотіла забризкати роботодавця і навіть трошки розчарувалася, коли він скочив на ноги. – Кави? 

- Ага, - закивав, наче ота собачка в машині на торпеді, всім своїм виглядом демонструючи – спати вже точно не буде. Так, що сьогодні? Здається, мав офіціантом стати, то ж збігавши в душ, дістав чергову новеньку сорочку з шафи. Навіть лавандового кольору знайшов, щоб не вибиватися з «родинного кола». Враховуючи вчорашній досвід, вирішив все ж затриматися довше вдома, але нормально поїсти – бо схудне з цією роботою до бісової матері, то кому потрібен буде? Навіть Лінку на руках не втримає!  

Як не дивно, коли прибіг у ресторан, фурії Насті ще не було. Зате була її напарниця Аліна, яка тільки що руки не заламувала в стражданнях.

- Привіт, щось сталося? – спитав, не особливо вірячи в те, що поділиться проблемою – все ж вони були майже не знайомі, та й дівчина, скоріш за все, вболівала за Настю, то ж йому не надто довіряла. Мабуть, це вперше був приємно здивований, коли помилився у своїх припущеннях.

- Наша прибиральниця тьотя Надя вчора впала й сильно забилася, то ж сьогодні не вийде на роботу. А її напарниця тільки ввечері встигне приїхати з дачі. Що робити – гадки не маю. Певно, когось з дівчат доведеться сьогодні поставити мити посуд та прибирати, бо без цього нам ніяк, - знітилася адміністраторка.

- Тю, ти серйозно? Це й усе? Давай поки я займуся цим, а далі вже вирішите що й до чого, - знизав плечима. От ніколи не розумів тих жіночих істерик з нічого. Ні, зрозуміло, справжня жінка має з нічого зробити салат, скандал і зачіску, але це вже занадто…

- Ти зараз серйозно? – кліпала, наче не вірячи в почуте.

- Цілком. А що тут такого? – він, звісно, як і всі чоловіки, не надто полюбляв мити посуд, але не бачив в цьому жодної проблеми. Та й, чесно кажучи, трошки планував змінити цим жестом ставлення нових колег до себе. Ясна річ, що поки він в їхніх очах виглядав наче зухвале хлопчисько, що просто хоче відібрати у їхньої любої адмінки чесно вимучену посаду, але треба ж якось шукати контакт. Їм же разом щонайменше два тижні працювати! Крім того, було відверто шкода дівчат з їхніми ніжними ручками. Ну занапастять же їх, манікюр зіпсують… Грати лицаря, то на повну!

- Та неочікувано просто, - в Аліни аж очі заблищали від радості. Ну так – прийшов місцевий супермен та всіх врятував. Аж раптом вона схмурніла й перепитала: - А ти точно зможеш?

- Обіцяю використовувати різні ганчірки для підлоги та посуду, - підняв руки мов у присязі. – Тільки можна я тоді не перевдягатимусь? – одразу ж видав свою умову.

- Так, звісно, - розсміялася дівчина, оцінивши жарт. – Тільки фартух все одно доведеться вдягти – це теж частина уніформи, - з цими словами вона дістала темно-фіолетовий шмат тканини з купою рюшів та кишеньками.

- Nice, very nice, - взяв двома пальцями фартух та оглянув його з усіх боків. – Ти, мабуть, жартуєш? – скривився.

- Аж ніяк. Принаймні в зал точно треба в ньому виходити, - вже відверто реготала дівчина.

- А в мене ще є шанс дати задню й удати, що я нічого такого не казав? – жартома змолився, примруживши одне око.

- Нє-а, Дене. Справжні чоловіки так не роблять, - до залу увійшла Настя та стала біля них, обережно спершись ручками на стійку. – А про що, власне, мова?

- Сьогодні замість тьоті Наді в нас буде фахівець найвищого класу – Денис Міллер, - «відрекомендувала» його Аліна. Було помітно – Пін шокована.

- Серйозно? – не повірила почутому дівчина.

- Так. Тьотя Надя впала й кілька днів не зможе працювати, а Світлана Василівна приїде лише ввечері. Хотіла просити когось з дівчат підмінити, але Ден сам запропонував сьогодні попрацювати замість неї.

- Та не дивись на мене так, Пін, бо мені вже страшно, що ця посада цікавіші й привабливіша для тебе, ніж крісло директора, - не витримав Денис. Ну дійсно – хотів зробити гарну справу, а всі так тепер дивляться на нього, наче в нього третя голова виросла. – Все, дівчата, ніколи мені, пішов, бо посуд сам себе не помиє, - підморгнув їм, і одразу ж вдягнув фартух. Ще і йшов до свого «кабінету» на цей день, грайливо вихляючи дупкою з яскравим бантом.

 

А він таки зміг здивувати Настю, тут і відпиратися не стане. Завжди здавалося, що Ден шукає легких шляхів, і тут раптом така пропозиція! Хоча, може в тому був якийсь підступ?

«Який підступ? Геть зовсім голову втратила зі своїми інтригами? Чи що, він може саботувати миття посуду й прибирання в туалетах? То це йому все одно не потрібно й не допоможе – тільки зіпсує враження від його ж роботи», - дала собі уявного запотиличника.

- Дім, я до тебе сьогодні, не проти? – попросилася до бармена в напарниці. Після вчорашнього марафону тіло трохи нило, то ж від менш рухливої роботи точно б не відмовилася.

- Тобто ти питаєш, чи можеш сьогодні стати моєю рабинею на цілий день? – гмикнув і уважно оглянув дівчину. Гірше б знала його – вже б обурилася, але ж це був Діма – кращого й милішого хлопця годі й шукати! Сашко його просто обожнює – той завжди знає, чим смачненьким пригостити її сина.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше