8.

Лічі підніс до рота пляшку з соком і зробив ковток. Кришка випала з рук і покотилася асфальтом. Хлопець потягнувся за нею, аж його увагу привернула знайома постать. Метрах в десяти від нього була Джеймі. Дівчина входила до цілодобового супермаркету, з котрого хвилин десять тому вийшов Лічі.

Найманець підняв кришку й викинув до смітника. Далі взявся чекати, попиваючи сок і сподіваючись, що дівчина його не помітила.

Навколо було відносно темно. Вуличні ліхтарі не були в змозі достатньо освітити все навколо. Лічі обперся спиною на стіну і натягнув на голову каптур. Якщо Джеймі піде в його бік – то чудово, спіймати її буде легко. Якщо ні, то найманець просто обережно піде слідом, не привертаючи уваги.

Дівчина з’явилася за десять хвилин. Вона вийшла з магазину й попрямувала у бік Лічі. Хлопець приготувався, на його обличчі заграла переможна посмішка. Джейд пройшла близько п’яти метрів, аж раптом – зупинилася.

— І що ти там робиш? – запитала вона. — Невже грабуєш туристів спекотними літніми вечорами, га, Лічі?

Хлопець стиснув зуби й скривився. Він відокремися від стіни й став навпроти Джеймі, скинувши каптур різким рухом голови.

— Емоційність тобі личить більше, тобі казали? – мовила дівчина. — Ти щось хотів?

Лічі підвів одну брову, додавши трохи скептицизму до свого виразу обличчя. Він подивився кудись за спиною Джеймі, потім озирнувся назад. Людей не було.

— Кулон, — мовив найманець.

— Гадаєш, я його з собою ношу, чи як? – глузливо запитала дівчина.

Лічі свердлив її вимогливим поглядом.

— Ага, мені ж робити більше нічого.

Джеймі потягнулася до блискавки на спортивній блузі й розстебнула її, відкриваючи шию.

— Бачиш? Не маю я твого кулону.

Хлопець різко сіпнувся у її бік. Та рефлекторно відскочила й швидким рухом витягнула з кишені балончик, скерувала його просто в обличчя найманцеві.

— Ти ж не хочеш промивати собі очі, так? – запитала Джейд. — Якщо що, то це ізолейтер.

Ізолейтер – хімічний газ, що використовується в засобах самозахисту.

— Ти хіба не знаєш, що він заборонений? – здивовано запитав Лічі.

— Знаю. Але я його викину у разі використання. Маю ще один, значно слабший, якщо тобі раптом цікаво.

— Лейреїн?

— Ага.

На якусь мить у повітрі повисла тиша. Джеймі впевнено тримала перед собою балончик. Її супротивник продовжував стояти на місці. На його обличчі з’явилася та сама, вже знайома дівчині, байдужість. Ізолейтер був доволі сильним засобом, тому Лічі вирішив, що спробує заскочити Джеймі наступним разом, коли розприскувач не цілитиметься йому в обличчя.

— Як ти мене помітила? – раптом запитав хлопець.

— Я тебе не помітила, — Джейд усміхнулася. — Скоріше, внюхала.

Найманець майже непомітно пілвів брови і злегка нахилив голову убік.

— Твій парфюм. Такий самий, як минулого разу, — пояснила дівчина. — Не дотримуєшся засад розвідки?

— Я на відпочинку.

— Аргумент. То я піду?

Хлопець скинув головою на знак згоди й трохи примружив очі. Джеймі зробила кілька кроків назад, виринаючи туди, де було більше освітлення. Кілька метрів ще тримала в руках балончик, опісля сховала його до кишені. Лічі не став її переслідувати.

***

Наступного дня Джейд, як зазвичай, відпочивала на шезлонгу, гортаючи книжку. «Практичний посібник з прослуховування. Знання від гуру» в обкладинці «Різновиди косметики для догляду за обличчям» — незлий вибір. Вона дочитала до кінця розділу й згорнула книжку. На сьогодні досить. Увагу Джеймі привернула доволі знайома постать, що явно наближалася до неї. Кікі?

Раптова гостя зрозуміла, що дівчина її побачила, та прискорила крок. Незабаром вона вже була поруч. Усміхалась, доволі щиро.

— Привіт, Джеймі! – привіталася Кікі. — Пам’ятаєш мене?

— Привіт, — відповіла Джеймі, — чесно кажучи, здивована бачити тебе тут, Кікі.

— Наомі. Наомі Холден. Батьки хотіли мене назвати Кікі, але передумали. Хоча згодом це ім’я надійно до мене приклеїлося.

— Джейд Мілі.

— Я знаю, Найт вже сказав.

— То, що ти тут робиш?

— Відпочиваю із братом. А потім Найт розповів про тебе, — Наомі присіла на сусідній щезлонг.

Джеймі підвелася на своєму, щоб бути на одному рівні із очами співбесідниці.

— І як тобі тут, подобається? — запитала вона.

— Так. Я люблю море. Але насправді, я вже була тут багато років тому. Давно хотіла відвідати це місто ще раз.

— Можу показати тобі кілька пам’яток при нагоді.

— Було б чудово. Читаєш про косметику? – Наомі кивнула у бік книжки.

— Ага, — коротко відповіла Джейд. — Люблю цю тему.

— Ти вже познайомилася із хлопцями?

— Ооо, я достатньо із ними познайомилася ще рік тому.

— Я мала на увазі інше. Ви зараз не вороги і …

— Ага, особливо із Лічі.

— Ну, тут ти сама винувата. Не треба було красти його кулон.

— Він мене буквально змусив це зробити своєю поведінкою.

— Лічі не любить Рідлоф.

— Чому?

— В нього була дівчина. Не можу сказати, що дійсно така класна, якою він її бачив. І от ця дівчина кинула його заради найманця з Рідлофа. Саме це спонукало Лічі пройти підготовку в Роддейлер, і отримати той самий кулон. Це допомогло йому впоратися із ситуацією.

Наомі уважніше подивилася на співбесідницю. Остання уважно слухала її, розширивши очі й трохи розтуливши очі.

— І звідки ти це все знаєш? – запитала Джейд.