Глава 37. Олег. Приємний ранок і погане передчуття.

Я мав дуже хороший настрій... Прокидатись тут, зі Стасею, бачити, як вона спить у мене на плечі — все це робило мене реально щасливим. Єдине, за що я турбувався, так це за її лікарське майбутнє. Хотілось би, щоб наші стосунки не вплинули на її навчання на моїй спеціальності.

А воно, схоже, трохи впливає. Вона стала більш розсіяною. Сподіваюсь, це тільки на моїх заняттях, і що скоро це взагалі пройде. Тоді зрозуміло, що в нас були проблеми і переживання, але зараз вже все добре і проблем бути не має.

На роботі ми дуже обережні і навіть не дивимось одне на одного, тож нема до чого прискіпуватись. А те, що хтось там побачив щось десь поза лікарнею не може вплинути.

Валерій Степанович має сьогодні повернутись. Крім того, саме сьогодні мають оголосити найкращих інтернів за спеціальностями. Я подам Стасю по діагностиці і знаю, що по терапевтиці вона теж може пройти... Якщо авжеж вона не погіршила свою позицію ці останні тижні.

Нарешті нам не доведеться ховатись і, крім того, переживати за те, що хтось нас там десь побачить. Авжеж, на роботі ми не будемо спеціально афішувати стосунки, але принаймні не треба буде забороняти собі хоча б дивитись на неї, усміхатись їй. Коли це станеться, Стася точно зможе зосередитись на навчанні, я вірю в це.

— Ти завжди прокидаєшся першим, — Стася розплющила очі і усміхнулась. — І ніколи мене не будиш.

— Мені подобається дивитись, як ти спиш, — я чмокнув її в губи. — Добрий ранок, Стасю.

— Добрий ранок, Олегу, — вона потягнулась, а потім ще зручніше вмостилась на моєму плечі.

— Ти так вмощуєшся, ніби сказала «добраніч», а не «добрий ранок», — я усміхнувся.

— Ні, я ще хвилиночку і все, — тихо сказала вона. — Треба готувати сніданок. Що ти хочеш? Яєшню з беконом? Кашу?

— Тільки не кашу, а так — що завгодно, — я знов поцілував її, але цього разу в щоку. — Хочеш, я сам приготую, а ти ще полежи.

— Ні, — Стася розплющила очі і позіхнула, а потім різко прийняла сидяче положення і усміхнулась. — Іди в душ першим, я вже після того, як приготую сніданок...

— Добре, — я теж прийняв сидяче положення.

А Стася тим часом встала з ліжка, замотуючись в ковдру і крокуючи до шафи.

Це змусило мене усміхнутись. Вона все ще трохи стидалась мене, і я знаходив це доволі милим. Вона взагалі вся така чиста і мила...

— Олегу, я відчуваю, що ти на мене дивишся, — вона глянула на мене через плече і я побачив, що її щоки злегка почервоніли.

— Ну пробач, — я продовжував усміхатись. — Просто мені подобається дивитись на тебе, важко відвести погляд...

***

— Сьогодні все вирішиться, — я чмокнув її в губи. — Не переживай, я все владнаю.

— Добре, — Стася кивнула. — Тоді я піду пешою....

— Ага... Потерпи ще трохи, все буде добре, Стасю, — я усміхнувся.

— Добре, я постараюсь...

Я знов поцілував її і обійняв. Все ж, я дуже сильно кохав її і не хотів, щоб вона переживала. Я взагалі завжди хотів їй тільки найкращого. Сподіваюсь, я зможу їй це дати, зможу зробити так, щоб вона реалізувалась в карʼєрі і щоб була щасливою.

— Треба розходитись, — тихо сказала вона, опустивши погляд.

— Ага, — я кивнув. — Не сумуй, сьогодні я поговорю з ним. Одразу після ранкових оглядів.

— Добре...

***

Саме тоді, коли я закінчував з ранковими оглядами моїх пацієнтів, до мене підійшла одна з медсестер, Карина. Вона була хорошою і лояльною, мені подобалось працювати з нею.

— Олегу Михайловичу, у вас такий гарний настрій, — вона передала мені результати аналізів. — Ось результати ранкових аналізів, які ви просили зробити терміново.

— Але я, здається, Катю просив, — згадав я.

— Так, але я викликалась особисто все зробити, для вас, — вона зазирнула мені в очі.

— Дякую авжеж, але це не обовʼязково...

— Олегу, я...

Я бачив, що вона хоче мені щось сказати, але саме в цей момент в кишені задзвонив телефон.

— Пробач, — я дістав мобільний і побачив, що дзвонить головлікар.

Це мене трохи насторожило, однак я не збирався відступати. Все буде добре, я впевнений. Інакше і бути не може. Я не дам їм звільнити її...

***
ну що ж... вже скоро та клята розмова... Що думаєте буде на ній? Що скаже шеф? І що відповість Олег??