Чесно кажучи,я не знав ,чого хочу тут в цьому житті ,бо дуже кортіло якнайшвидше закінчити все це і відбути в свій світ .
Кожного разу задаю глухе питання,де в яких астралах я грав на спір ,що проходжу в тілі дівчини? Відповіді немає ...
Саме цікаве,що вона ,як програма мене не визнає ,а я серджусь на себе ,що без усвідомлення вибрав тіло жінки.Боротьбі немає кінця.
Щоб хоча б якось розвіяти сум,і звільнитися від деяких програм цього тіла ,я вирішив поринути в езотеричний мотлох )))) програми цього життя знімаються лише тими інструментами ,що є в цьому житті ... Ну-ну... До пори до часу ,поки не прийдуть мої інструменти.
Коли я їхав(ла) в Київ, батько мене попросив купити набір книжок про шабалу ,це і стало точкою в пізнанні езотерики .Щось в цьому було і я захопився,згодом ця книга відкрила ряд зустрічей,що стали навіть вирішальними для країни. Іноді думаю ,а навіщо я проявив таке, що не можна було зробити щось " ванільно-рожеве " ? Мої роздуми перебила колега Валя,"" що ти за єрунду читаєш,краще почитай діагностику карми Лазарєв" ,і я.подумав ,чому і ні ,якщо це допоможе припинити фонтан соплі-сльози ,то так .
Пішло- поїхало -почовгало...як мені надоїли ці провали життя,коли я не усвідомлюю хто я ,а живу в тілі ... потім потрібно вигрібати,розгрібати і вивозити камазами .Що з цього вийшло? Ця Валя , втирила в мене гроші,і змусила продати золотий ланцюжок,за безцінь її подрузі ,зі словами , "в тебе буде таких багато " . Підстава була по повній ...і саме зараз коли пройшли роки , Простір ,каже Валя,Валя ,тобто нагадує,що історія дозріла ,і має бути розв'язка ,але то вже інша буде історія про циган...А життя мало продовження, на вулиці осінь,в душі блюз ...пахне їжею з ресторанів часу совдепії ,іде по вулиці дівчинка років двадцяти, на плече спадає каштанова коса,на голові берет,в кашеміровому пальтечку, ,працює в одній із друкарень письменницею ,мрія написати власну книгу ...цю історію я не розв'язував і поки що не буду , мені її письменницький талант потрібний , інакше я тут здохну від суму .
Тож езотерика і її пізнання або Історія моїх езотеричних пригод...
Ця дівчинка занесла мене на Русанівську набережну ,де я пропрацював трохи менше року .Там я зустрів кришнаїтку Світланку ,яка дала мене книги по чінеленгу ,і ввічливо запросила ,що приходила до їх ,якщо ,що .Просканувавши Простір ,я побачив ,ту частинку душі,яка була з кришнаїтами ,то були теплі спогади ,Крим ,зоряне небо ,збір кринаїтів гори ,вогнище , і,Безумовна Любов до всього живого, аромат трав і чогось ,що дурманить свідомість . Згодом я поїхав ,і забрав там ,ту частину душі , більше,тей спогад не мав на мене впливу. Така вона карма душі ,що поробиш .Далі знову провал ...я випірнув зі своїх спогадів десь на другому кінці міста ,щось підказувало мені,що звідси краще працювати з Простором , хоча були перешкоди ...Що я шукав в езотериці ? Без поняття,але продовжував поглинати одну за другою книгу. Саме цікаве,що такого егоегора не існувало ,люди наче самі по собі викладали свої книги ,тобто окремий автор був наче провідником певної системи,а езотерика ,це як бібліотека книг для тих хто хоче пізнати вищі закони ,і наче бути провідником якоїсь там шамбали ,рейок чи будь ,якої духовної культури, але до самого егоегора езотерики не було ніякої підключки ,ти зайшов і вийшов ,звісно ,якщо в цей час тебе не підключили ,до якогось духовного егоегора .