Він. Розділ 9

-Тобто його викрали?

Я підскочив зі свого місця і просто не міг повірити почутому.Мої очі , сповнені шоку і нерозуміння,бистро бігали по кабінету намагаючись знайти за що зачипитись,у чому можливо було знайти порятунок.Я ледь не виронив телефон із рук у якому було ще чути голос Майка.

-Боссе,я не знаю що трапилось.Рік зашифрував усі дані які лише можна було про нас знайти,усі супутники були відключені .Нас не можливо було викрити.Ми їхали по шосе із дому пана Гаррі,аж раптом мій фургон перевернувся і злетів із дороги.Вибухів було немало.Коли ми прийшли до тями то вирішили глянути чи не постраждав товар ,однак його вже не було на місці.Через димову завісу ,що утворилась від вибуху,за лічені хвилини можна було викрасти товар.

Я і досі стояв ,опершись рукою об стіл ,із відкритим ротом слухав про те ,як зникла найдорожча рік у моєму житті.

-Пане?Ви мене чуєте?Алло?

-Негайно відправляй усе, що залишилось від вибухівок на експертизу...-майже пошепки сказав я і поклав слухавку.

Мої м'язи напряглись і вени стали ще виднішими.Я тримав телефон із такою силою ,що клюнусь,пару секунд і той би тріс.Телефон зі швидкістю світла повелів в інший кінець кабінету і розбився на друзки.Я різко опустився на стілелець і закрив голову руками,ніби зараз почне падати потолок, вхопився за волосся майже видираючи його.

Як?Як я міг втратити єдине ,що залишилось на згадку від моєї сім'ї?Щось на стільки цінне?Невже я не зміг зберегти навіть це?Брате,я підвів тебе.Я й гадки не маю,хто насмілився скоїти це.Звісно товар був дорогоцінним і на нього вже довгий час покушаються наймані вбивці та викрадачі ,і мій брат уміло з ними справлявся.Тож чому я ,при першій же важливій міссії cхибив?

Я був розлючений сам на себе , але я знаю як залагодити свою провину.

                                             🦋

Пройшло вже дві години від моменту мого приїзду у лабораторію.Викрадачі залишили мізерні сліди свого перебування,однак їх повинно вистачити.

Я сидів у просторому білому коридорі ,що нагадував лікарню ,правда без кушеток. Вздовж коридора стояли такі ж білі дивани біля широких високих сірих дверей лаборантсьоко кабінету.Єдиним чорним кольором ,що уторював інь-ян був саме я.На мені був брендовий чорний костюм темніше ночі.На перший погляд наркоманові може здатись ,що я похмурий жнець який прийшов по  його нікчемну душу.Хах,мені бракує лише здоровенної двометрової коси,тому косплей удався.

Я закинув ногу на ногу ,а налакований чобіт відбивав світло ламп.З хвилини на хвилину повинен приїхати Рік і принаймі постаратись пояснити мені хто і яким чином міг обійти його,,супер кодування".

Одні із сірих дверей відкрились і з них визирнула дівчинка з коричневим волосся заплетеним у довгу косичку ,із таким ж ластовинням ,що вкривало майже усе її лице.На перший погляд навіть здалось ,що вона мене боїться.Її голос тремтів.Та що там голос,вона уся тремтіла ,немов мишка перед кішкою.

-А-аналіз готовий...сер.

Я підвівся із місця і чим швидше направився у середину кабінету.Очі засліпило яскраве біле світло.І як тільки з ним пожна працювати цілий день,тут можна запросто всліпнути без сонцезахисних окуляр.Дівчина провела мене до свого робочого місця.На вигляд їй було років сімнадцять і я почав сумніватись у тому чи добре вона виконує свою роботу.Проте,більше ніхто не схотів братись за моє замовлення ,тому ,думаю,варто їй довіритись.

-С-судячи з залишок бомб ,які ви мені надали - почалав вона - можна вичислити з якого матеріалу вони зроблені .К-кожна фірма с...с...спе...- вона почала заікатись.Я взяв її за руку і вирішив трішки допомогти.

-Не спішіть,зберіться з думками і продовжуйте - не дивлячись на свою лють я знайшов у собі сили пом'якшити тон і допомогти бідоласі.

-Т-так сер,дякую.Отож,знаючи матеріал ,можна приблизно зрозуміти у якій компанії вони виготовлялись і згодом і взагалі поговорити з власником і дізнатись покупця.

Вона одразу зрозміла ,що я не проста людина і під словом ,,поговорити"вона мала на увазі добитись інформації любим законним або не законним шляхом.

-Є якісь здогадки щодо виробника?

-Я знаю лише дві компанії із подібним матеріалом- вона запхала кури до кишені білого халату ,приховуючи сором'язливість за знання у подібній сфері.-Це може бути фабрика GoldenClub .Але...-дівчина зробила доволі довгу паузу.Її щічки наповнились яскравим рум'янцем ,ніби вона говорила щось вельми не прийнятне.

-Але?

-На скільки я знаю,вони не виготовляють бомби середньої потужності .Залишається лише сім'я...

-Вінсонів.

У моїй голові склались шматочки пазлів і все стало зрозуміло.Старий Вінсон вирішив помститись за свого брата.Невже і досі дотримується ідеології щасливої сім'ї і відданості?Мене переповнювала лють.В цей момент я готовий був розгромити цей кабінет до останього цілого предмету.Руки стиснулись у кулак на стільки,що нігті пробили шкіру долонь і між пальців просочилась кров.

-Ой лишенько,сер ,у вас кров.Зараз,секунду,я принсу спирт і бінти.-дівчина вибігла з лабораторії.

Слідом за нею зайшов Рік.

-Воу,обережно,не впадіть!-прокричав він слідом дівчині-І куди це вона так біжить?Агов,Джейк,що з тобою?

Я різко розвернувся до нього.На цей раз я дивився із злобою,відчував як на моєму лиці з'явилась пульсуюча жилка.Рік бистро змінився у лиці.Він був нажаханий ніби стояв перед хижаком.А й справді, у відображені його окуляр я побачив себе ,схожого на велетенського звіра ,що готовий накинутись і розірвати свою здобич.

-Що зі мною?Ти питаєш ,що зі мною?Та я втратив єдине,що було мені дорожче життя і ти питаєш <Що зі мною?! - прокричав я- А що би ти відчував на моєму місці?Що б ти робив?Ти клявся мені ,що фургон ніхто не знайде,що це все надійно !,,Не переймася,все під контролем!".Це твої слова?Скажи мені!

Він дивився прямо мені в очі ,які вже не виражали ні однієї емоції.Він просто слухав,не перебивав ,лише слухав.