Вона. Розділ 8

-Звісно ,смерть Габріеля дуже полегшує тобі життя. Але виглядатиме підозріло ,якщо Грей буде сидіти без діла. Потрібно якось подати знак Ліранам ,що  твоєму батькові ніби не всеодно за смерть брата.

Після засідання суду ,я сиділа у себе в кабінеті і майже не виходила. На диво ніхто, поки, не потребував  операцій ,тому цілими днями я сиділа вдивляючись в документи і проходила по палатах пацієнтів.Але лисиця була права. Мій батько найбільш за все у житті поважав сім'ю.

,,Кожен вартий любові і підтримки в сім'ї. Сім'я – це тверда стіна ,Карен"

Знаю ,знаю ,батьку.

-І які є ідей ,як привернути до себе увагу ?

-Можна підірвати якусь із їх наступних поставок. Однак сама не помітна не підійде. Потрібно щось,що для них дуже важливе. Ту ,з якою вони будуть  найбільше заморочуватись у плані приховування. 

Вона відкинулась на спинку шкіряного дивану і приклала палець до вуст.Лисиця робила цей жест кожен раз коли починала щось роздумувати.Не знаю ,чи допомагало ,але після цього ,як правило ,у неї виникали геніальні ідеї . І здається цього разу теж вийшло.

Еріка підскочила з свого місця і потягнулась за ноутбуком. Її пальці з такою швидкістю почали літати по клавіатурі ,що я занепокоїлась. Невже на наступне Різдво я знову буду дарувати їй ноутбук?

По її виразу лиця було зрозуміло ,що задум не так легко здійснити. Я відклала папери і пильно слідкувала за кожним її рухом і виразом лиця ,який змінювався парою емоцій за останій кілька секунд. Лисиця була схожа на актора ,який проходив прослуховування на міма. Її брови напружились , губи скрутились у трубочку ,а очі пильно дивились у екран.Мені стало вельми цікаво ,що ж вона задумала.

Думаю ,папери зачекають.

Я сіла біля неї на край дивану стараючи не відволікати . Останій раз коли хтось відволік подругу ,ця людина отримала фінгал під око і страх до неї. Тож ,я краще триматимусь осторонь.

Хвилин десять вона стукала щось клацала ,а я пильно дивилась у монітор і ніяк не могла зрозуміти ,що вона робить .

-Я знайшла дещо вельми цікаве - вона відкинулась із гордим виглядом на спинку і тикнула рукою в екран - це перевезення він постарався як надійніше приховати від очей супутників . Я усіма спробами намагалася його обійти і знайти більше точної інфи ,але доступно лише мізер.Пропоную відігратися за смерть ,,люблячого брата " саме на цьому .

Я навіть не старалась приховати свій захват і посмішку . Це саме те що нам потрібно.

                                             🦋

Фургон вже проїжав  ліс і залишилось пару хвилин до великого бум. Моїм людям знадобилось усього пів години аби встановити декілька вибухівок.Їх було лише пару штук ,однак нам і не потрібні були жертви ,лише налякати і показати буцімто батько не залише безнаказаним смерть брата.

Еріка зробила гарячий шоколад і ми вмостилися міцніше на диванчику ,аби дивитись це неперевершене шоу. Дрон із камерою - це була одна з найвдаліших  покупок за останій місяць. Лисиця блага мене його придбати,та я не бачила у ньому сенсу. Тепер я розумію який він корисний. Дрон передавав досить чітку і яскраву картинку на монітор ноутбука. Це було у сотні разів цікавіше за кіно. 

-Хутчіш ,хутчіш ,сідай ,вони вже під'їжджають. - я забила рукою по місцю на дивані ,щоб подруга поспішала.Вона передала мені стакан із какао. Якраз вчасно. 

Дрон їхав точнісінько над фургоном і краєм ока я помітила ,що його супроводжують ще кілька чорних машин.Звісно ,вони не входили в наші плани ,але і не псували їх. Ми не могли знати на усі сто відсотків хто саме був і що саме везли. Лірани дуже постарались над шифровкою. Однак я не можу і сказати ,що ми переслідували якусь конкретну важливу ціль. Зберегти мою анонімність і усього. 

-Один... два... Три!

Вибухівка взірвалась під фургоном і його підкинула у повітря. Машина з тріском покотилася з дороги. Згодом почувся ще один вибух ,а за ним іще два. Чотири вибухівки? Наскільки я знаю розмістити повинні були дві ?Здається Еріка знову вирішила ,,трішки " допомогти покращити мої плани. Скільки би я з нею про це говорила ,усе марно. Та й нехай. Ця четверта вибухівка підірвала декілька супроводжуючих машин ,на це було цікавіше дивитись.

-Юху, от так от вам ,Лірани! Будете знати як чіплятися до нашої сім'ї!- вигукнула лисиця . Вона переможно підняла уверх руки і почала сміятись. 

Нашої сім'ї? Невже вона прийняла це. Після смерті батьків ,вона не хотіла сприймати мого батька за рідного. Ми росли разом ,але вона ніколи не називала мене сестрою.Я повернула голову до неї і лише мріяла про те ,як зберегти цей щасливий вираз обличчя на її лиці. Дивлячись на це і мені піднявся настрій ,я також підняла у верх руки і ми двоє почали сміятись. Це виглядало дивно зі сторони ,але мені було всерівно.

                                           🦋

-Прошу ,Шоне ,пийте обезболюючі. І мене потрібно викликати лише у екстрених ситуаціях.

-Однак це було екстрено! Франція програла Італії у матчі!-він сплекснув руками показуючи явне не задоволення .

Всевишній, подаруй мені терпіння. Я підвелась із ліжка і напривлась до виходу.

-Надобраніч ,лікарю Монфор!

-Добраніч дядьку Шоне.

Я клацнула по вимикачу і закривши двері пшла до свого кабінету.Як тільки я присіла перепочити після тяжкого дня ,як у кабінет увірвалась лисиця.

-Я пробігла декілька магазинів на околиці і вирішила зробити тобі сюрприз.- вона затрясла паперовими пакетами піднятими над головою - Ми сьогодні добряче постарались ,тож ,гадаю ,ми заслуговуємо на чудовий вечір у Лагуні !

Її очі горіли лише від згадки слова Лагуна. На лиці була чітко вимальована усмішка проти якої я ,на жаль ,була безсилла. Гадаю ,нам все-таки варто трішки розвіятись. 

Я простягнула руку до Еріки і вона вручила мені один із пакетів. У ньому була червона сукня без бретельок та вельми короткої довжини.