-Чорт Гаррі ,дивись куди їдеш !
-Що? Маленький Джекі розувчився кататися ?
От покидьок ,якби не вся ця хрінь ,я би вже випустив у його машину кілька срібних куль. Брат завжди любив дражнити мене у різних перепалках і стресових ситуаціях . От бовдур ,це не було доречно ,тим паче зараз . Одні хлопці ,котрі вирішили ,що мають право не платити нам за товар ,вирішили накивати п'ятами з нашим добром . Товар специфічний . Декілька штук Holland and Holland ¹, і двійко Purdey зараз були майже викрадені у нас . Звісно вони б їм так просто не дістались ,якби ж не їх ,,спонсори " ,які вирішили ,що зможуть за допомогою пари блохастих псів викрасти їх у нас задарма . Ситуація ускладнилась в декілька разів. Це включали в себе два тоновані чорні буси ,з яких виглядували непогані снайпери .
Ми їхали по дорозі за кілька кілометрів від міста. Ця ділянка була під охороною мафії від лягавих ,тому перестрілка тут була цілком ,,законною".
-Джекі тільки цього разу влуч! Ха-ха —з насміхом викрикнув брат із червоного ферарі ,коли обганяв одного з бусів.
Подумаєш ,один раз влучив не в голову ,а в плече через неслухняну чорну прядку волосся ,що лізла дуже не вчасно в очі . То що ,тепер будеш мені вічно згадувати це ?
Я дістав свій револьвер ,керуючи лівою рукою авто ,а правою цілячись просто у центр лоба одного з вилупків. І таки поцілив ,куля потрапила на виліт і зачепила того хто стояв заду . Двох зайців одним пострілом ,дивись і вчись Гаррі.
З-за двох машин почувся град вистрілів і свист машини ,що збилася з дороги . Я подумав ,що брат вже закінчив із першим бусом ,тому вирішив взяти на обгін. Та дорога і досі була закрита двома тонованими автомобілями .
-Ріку ...
-Джейк,відступи назад . Пропускай вперед братів М ,вони розберуться .- відізвався високий голос у навушнику
Брати М ,два кремезних Африканця ,яких Гаррі багато років тому викупив в одного старого хворого збоченця ,що тримав їх у рабстві . Завдяки брату вони виросли в двох здоровенних амбалів ,машин для вбивства. Широко плечі чорні чолов'яги. Та навіть смерть їх боїться.
Дякувати дорога була достатньо широка . Я пропустив пару наших авто ,а сам опинився ззаду зграї. Та коли побачив дим з правої сторони зразу пригальмував. Червоний ферарі Гаррі був обабіч дороги ,він злетів з шосе і його машина врізалась в дерево. Це точно не випадковість. Мій брат чудовий перегонник ,який так просто не вріжеться . Я ,не відкриваючи двері машини ,вистрибнув з свого місця і помчався до брата . Він нерухомо лежав на кермі та щось тихо шепотів .
-Гаррі ,чорт . Довимахувався ?
Я взяв його за руки і витягнув із машини . Його блакитна сорочка була уся в багряний крові . Схоче той вистріл був не його .
-Ріку ,де тут найближча лікарня ?
-За 20 миль звідси є містечко -тремтячий голос перебивав стук пальців по клавіатурі
-Тримайся Гаррі,зараз підлатаємо тебе .
Я посадив брата біля себе і нажав зі всієї сили на газ. Зробивши поворот на 180°, колеса залишили слід на асфальті і я за всією швидкістю помчався до лікарні .
🦋
За якихось хвилин 7 ми вже прибули у лікарню де Гаррі тут вже поклали на кушетку і повезли в операційну . Медсестри бігли з такою швидкістю ,що я ледь встигав за ними.
-Тримайся ,чуєш ?
Я старався хоч якось підтримати брата ,який здається мене не чув . Можливо він бачив світло до якого його кликали янголи ,але я готовий був їх перебити усіх ,лишень б брат залишився на землі зі мною .
Минаючи ще один білий коридор ,ідентичний до передніх двох , пробігла чорноволоса дівка. Вона ледь не збила мене з ніг . Якби не ситуація ,що склалася ,я б вже вилаявся на неї усіма словами ,які знаю . Та найбільше привернуло мою увагу до неї зелені ,ніби смарагди ,очі .Я запам'ятаю їх на довго .
🦋
Минуло пів години ,коли вийшов лікар і повідомив про смерть брата. Вони не встигли .Куля заділа якісь важливі органи й сталася кровотеча.Дідько ,в цей момент я готовий був спалити тут все до тла . В пориві гніву та люті мій кулак врізався з металевими дверима і пробив досить глибоку яму ,та вона не зрівняється з ямою в моїй душі.
На диво лікарі не були враженні пораненням і навіть не розпитували звідки він його отримав. Це і на краще. Я не хотів би прибирати сьогодні ще кілька життів.
Думаю на сьогодні смертей з мене досить.
Одна з медсестер передала мені останні слова брата .
,,Скажіть Джекі ,що діло за ним". Цим реченням він підписав мені майже вирок. Моя родина мала понад10 компаній ,і сотні торговельних точок зброї . Весь тягар тепер упав на мене . Лише я був єдиним спадкоємцем . Правда іноді Гаррі бісив дядько Френк . Він наче підступна лисиця ,якій відіп'яли хвоста ,усіма способами хотів отримати свою долю. Та ті хто його добре знають нізащо б цього не зробити . Азартний гравець легко би протринькав усі гроші фірми і все пішло б коту під хвіст .
Рік приїхав підтримати мене ,хоча я мільйон раз казав що хочу побути один ,однак він занадто впертий . Вперше мені хотілось просто помовчати з людиною. Він не просив виговоритися чи щось таке. Просто сів біля мене ,поправляв свої здоровезні окуляри ,які спадали з його маленького носа. Це здавалось таким кумедним ,але мої думки були надто забиті усім що сталось ,тому не я підколював його, як раніше . Я занурився у думки. Про те ,як приїду додому і почну розгрібати купу паперів щодо спадкоємства .
Гаррі ,я не буду сумувати за тобою. Я не проронив ні каплі сліз. Ти б не зрадів тому ,що я проявляю слабкість. ,,Слабкі люди - мертві люди" . Твій голос із цією фразою ,яку я чув все дитинство ,просіла у мене в голові .
Але я помщусь. І вже навіть знаю кому.