Збірник віршів «грусть»

5

Хочу гострим лезом, немов косою, розірвати,
Аби пролився газом, сік отой, що між мирами
І я б обняла його
Того такого рідного,
Немов моєї плоті й крові,
Обняла б, та розірвала б,
Як він розірвав цей світ
Що у втомленій душі моїй лишилося чуть чуть,
І плакать хочу я від щастя,
Що згубила того дурня,
Що в голові моїй,
Насіння своє розсіяв
І впав в немилість він,
І брошу я його такого, в ад свій мертвенно червоний,
З якого він і виліз,
До мене сюди,
До якого я розірвала світи
І знов зустріла,
І знов згубила,
Я ту мрію дитячу, що лежала в мені.

Хель

Подобається

#2287 в Різне
#443 в Поезія

У тексті є: трагедія, драма життя, грусть

Відредаговано: 22.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись