Збірник віршів «грусть»

1

Чого я хочу по житті цьому?

Спати, плакати, зістрибнути, ліс і вой,

А може ще і рюмочку чогось,

І плакать, плакать, плакать о судьбинушке своєй

И малювать, малювати картини мальовничі,

Всю душу власну, вилить в цей кувшин,

Налити так, аби повним стати

І вилить,

Вилить на пейзаж,

На пейзаж власної души

І плакать,

Плакать і лелеять,

Що залишилось від мене,

Що не вмістилося в кувшин

Оцей мій клаптик, тонкої матерії, души

Розірвати би його,

Но не можц

Не можу, бо не хочу?

Чи не можу я, бо хочу жить ?

Чи не можу, бо не уявлю своє життя без неї?

А може,

Може то,

Може, то і є я ?

Така маленька, хрупка, клаптинка чогось?

Чогось великого й сильного?

Чи малого і слабкого?

Чогось хрупкого, що й від слабкого вітру паде?

Чи це рослинка, могутнього дуба майбутнього?

Але зара,

Зара, зара,

Я не хочу нічого такого,

А я хочу,

Я хочу,

Хочу,

…

Не знаю,

Хочу плакать, малювать і відпочити

А може ще й писати, і плакать, плакать, плакать,

Навзрид! громко! щоб усі почули!!!

А не як я завжди, тихо, не всхлипуючи, ніхто й не баче,

Тільки голос тремтить, та і то

Не від душі моєі,

А від безнадьогі,

Від того що не можу я, емоції втримати усі свої в собі,

Не можу подавити до кінця,

Вот і плачу тихо, щоб ніхто не бачив, мою біль і горе

Мій тремтячий голос, і похований подих

І тут пишу я, ці думки не для себе, не для вас, а лише,

Лише

Для своїх похованих емоцій, виглядаючи, інколи, в моїх думках й поступках

А іноді, й в сльозах

Плакать хочу

Та не можу

Хель

Подобається

#2327 в Різне
#461 в Поезія

У тексті є: трагедія, драма життя, грусть

Відредаговано: 22.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись