Одного разу біля парку стояла пара:
Хлопець і дівчина стояли;
Дівчина у хлопця запитала:
–Ти мене кохаєш,і сьогодні, і завтра, і відтоді як зустрілись, ти мене кохаєш?
Хлопець без роздуму сказав:
–Так я тебе кохаю,усім серцем, я тебе обрав, твої недостатки я готов сприймати. А ти ?
Дівчина відповіла:
–Так я також тебе кохаю, почуття мої сильні, ти для мене всесвіт весь, і так я зможу жити і без тебе, але я тебе свідомо обирала саме тебе для нашого разом майбутнього життя, ми вже стільки зустрічаємось лиш хочу знати наверняка чи скажеш ти що ти готов терпіти мій характер, в радості бути зі мною, і в горі, всі мої сприймати почуття, і жаль і горе, і біль , чи готов ти сприймати мене таку як я є зараз тут; ти можливо скажеш не готовий зараз давай почекаємо на що чекати вже минуло стільки часу, хочу знати я напевно я для тебе гарна?
Хлопець так мовчав дивлячись на неї розуміючи що відповідь має бути не простою. Так він вже збирався відповісти як раптом підбіг хлопчина та перебив хлопця:
—Привіт ти дуже гарна,
– привіт, чого ти так вважаєш обоснуй
— Я вважаю що дівчата всі по своєму гарні так що ти гарна також.
Вона обійняла його посміхнувшись та пішла з ним далі а хлопець побачивши це сказав що потім поговоримо. Ось така історія.