На осінньому склі крапельки... словом «ніжність»...
Вітер виводить харизмою нові ритми та сни.
Усі акорди в пульсах Всесвіту... Дивовижність...
Тиша й ніч різнобарвні... Будують мости...
Відкрий та співай, пригадай, нагадай, наповни!
Сонце буває північним... Ховається вдень за склом...
Кришталики з неба? Це вогні Дороговказівної твоєму човну...
Чисте, зоряне небо... А я поряд... серця теплом...
Не гріють чужі очі... Я давно в чийомусь минулому... Зовні
Чарівне пір'я хороводом дарує завзятий спокій...
Янголів любити складно — в їх душах безодні...
...Тому, напевно, добре, що я не янгол, рідний...:)
~31•10•2018~
Відредаговано: 10.04.2024