Ніч розсипала перлами міріади ідей.
Тіні шепчуть візерунки таємничих фарб в етюди.
Між нами самотні вікна, теплі зірки,
І дахи з різноманітністю флюгерів, світ тіней,
Кілометри слів, ритм сердець,
І віра «я є й буду»...
Розтривожили листя шурхотом твої вітри...
І лавиною обсипали мені на мережива сукні.
Пестили, полонили, підкорили...
Спонукали серце цвісти!
...У повітрі тонуть мрії, розбурхують, кружляють,
Розкривають обійми свої незабутні.
По венах гіпноз - океан ігристих пристрастей.
І така безодня свободи, що віриш у вічність духу...
Чуєш симфонію зірок Всесвіту?
Божественна... Наче чисте світло очей.
Ніч розсипала перли...
Шепчуться тіні... Тсс... Слухай!
~15•11•2018~
Відредаговано: 10.04.2024