Збірник білих (не)віршів та чорних оповідань

мамо, я так й не збудую корабль

мамо, я хотіла кораблі будувати,
мамо, але чому це нікому не потрібно?
ні тобі, ні мені, ні їм
не потрібен зовнішній космос і той, що всередині - мама, я викинула в урну портрет Гагаріна,
мамо, я так сильно мріяла в ракети - холодного вакууму не боялася,
тепер лише сумно дивлюся на нашу стратосферу,
стіни розмальовані непристойністю, а не планетами - мама, не забути можеш хоч ти мої мрії,
хоч ти,
я розгубила запал - та ще зірка,
тільки падаюча,
я хотіла сама бачити наші планети,
у дитинстві мріяла свою відкрити,
але сумно дивлюся на стратосферу,
ковтаючи свої маленькі планети.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше