тобі 23.

Привіт,
я легенд не писала вже давно,
але твоїм родимкам присвячувати готова не одну тисячу легендарних відкриттів зірок, а втім ти й так це знаєш.
Привіт,
тобі вже 23,
привіт, ти для мене чортова багатоповерхівка-ти вищий, трохи старший,
доводиш мені свою фальш і виправдовуєшся за кохання, мабуть, це буде моїм першим побажанням тобі - не виправдовуйся за момент щирості,
перед тобою ніхто ніколи не виправдається за жорстокість, а ти добротою своєю заллєш їхню провину.
Привіт,
я забула, що хотіла написати - я видаляла цей текст не вперше,
я просто прийшла нагадати, що скільки б разів не лопалися дзеркала перед твоїм відбитком у розпачі,
будь ласка, не втрачай свій погляд котячий /я так люблю, коли ти дивишся на мене/ - я обіцяю зберігати його, але обіцяй мені, що не витрачатимеш себе в нікуди, нікому, ніколи й інші епітети.
привіт, я дивлюся чергові передачі про космос і бачу в них тебе,
моя земля любить твій мікрокосмос,
нехай зірки вмирають вічно, тільки сам не догорай, - ти не зірка, не Земля чи Сатурн: ти більше, вищий, яскравіший за всі ці фізичні описи, - і коли чорні діри будуть заповнювати тебе, я обіцяю накривати їх своїми Чумацькими Шляхами.
привіт, я бачу шрами твоєї душі,
привіт, ти все ще прекрасний, не ховайся переді мною,
я не можу і навіть не посмію обіцяти, що війн більше не будуть,
але обіцяю тримати примочки біля ран,
а потім з ніжністю за межами інтиму цілувати, тільки прошу - не припиняй дихати на повні груди.
знову привіт, а далі по накатаній:
не хворій,
дозволяй своїй душі кричати,
бажаю нам спаяні дві плоті,
не боятися втрачати координати,
ти не з боязкого десятка - найголовніше,
але дозволь додати ще краплю сентиментальності – я так тебе люблю, що втратила все вміння писати.