Збірник білих (не)віршів та чорних оповідань

людські котлети.

сьогодні вночі, після ковтка холодної води та солодкої їжі,
сидячи на кухні в коричневих тонах,
я майже саморозправилася, тому що так ніби й не оговталася,
втратити нитку ілюзія, а де реалія, де все стає кращим -
розучитися вірити в добре, тому що воно зраджувало тебе, а от погано - ні.
сьогодні вдень, коли я говорила з мамою,
вона там щось твердила про небезпеку доріг, що люди тепер - ще дихаючий фарш,
я думала, що можливо, була б смачною котлетою - кумедно,
і смачно,
однак сумно.

Сколопендра

Подобається

#1871 в Сучасна проза
#1726 в Різне
#392 в Поезія

У тексті є: вірші власні, вірш, жахи смерть

Відредаговано: 06.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись