Збірник білих (не)віршів та чорних оповідань
чашка з кошенятком
якось знаходячись далеко не там,
не з тими й не тут
- ну, там де не треба, розумієш? тіло почало бешкетувати - очі не змикалися, коли треба,
а сни були якісь криві.
кістки боліли, наче там все з'їдено мурашками. шкіра перетворилася в мої минулі розповіді про хлопчиків,
що були потворними принцами та так собі людьми,
що їх нутро лізло - але дивно, я наче не така й не королівських родів, але щодня бачу, як на ній утворюються нові водяники, а за ними - відкриті рани, котрі кровоточать на рівні з водопадом. мабуть, то тіло плаче від реальності, але відчуваю зраду власного храму я теж!
злість, за котрою йде зрив - і тої плівки, що тіло створило, як броню на місті взриву шкірної бомби, і чашки з котенятком рожевим в стіну,
очікування скалків рожевих та переляку кота змінюється власним здивуванням - вона ціла. навіть не тріщинки чи сколу,
а наче ось, її поклали у пір'я, замість холодної стіни не тієї,
й в той момент,
посеред ночі на не тій кухні, я розумію, що якщо це котенятко під чай вціліло,
то й, мабуть, я зможу.
#1871 в Сучасна проза
#1726 в Різне
#392 в Поезія
Відредаговано: 06.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
