Трепіт охопив тіло,а на щоки впали сльози..здаються такими важкими,прозорі краплі води що відбивають світло.І все тремтить.
І себе не розумію
Настільки це було сильно, на скільки це було різко що й оговтатись не в силі.
Що зі мною зітворилось,що так мене то змінило?
Ті думки, переживання.Наче це все не моє.
Наче хтось то мені каже, і кляне же беззупинно за найменші помилки.
Розібратись я не можу, в почуттях своїх,отож бо.
Сподіваюсь стане краще,сподіваюсь жах скінчиться.