Сьогодні ти ще юний і здоровий,
Ще повен оптимізму і стремління.
Ще серце переповнене любов’ю,
Душа ще переповнена любов’ю,
А тіло обдароване умінням.
Отож, люби допоки юний ще,
Кохай, допоки стане в серці сили.
Нехай кохання річкою тече,
Нехай ріка до моря потече,
І стрівшись, води ще сильніш забили.
Заграли хвилі, сонцем обігріті.
Забив фонтан, чи гейзер теплоти.
Летить хай над водою тихий вітер,
Хай шторму не приносить тихий вітер.
Кохай, люби, допоки юний ти.
Бо прийде час, і сонце потьмяніє.
Мине весна, й повіють холоди.
І лиш любов теплом своїм зігріє,
Кохання лиш теплом своїм зігріє,
Яке ще з юності зумів ти зберегти.
Кохай, люби усе своє життя.
Бо ради цього ми й живем на світі.
І сенсу буде сповнене буття
Стремління буде сповнене життя,
І сад старий купатиметься в цвіті.
25.11.2003
Відредаговано: 05.02.2024