Збірка юнацьких поезій
Вавилон-Україна (на тему абортів)
Темрява…
Чорна башта над прірвою мертво стоїть.
Темрява…
А над прірвою воронів зграя летить.
Башта –
Це усе, що лишилось від міста могутнього.
Башта…
Від народу великого, грузного, мужнього.
Був колись Вавилон –
Сильна, мужня і горда країна.
Та упав!
Така ж доля чекає і неньку-Вкраїну.
Бо нема гірше матері,
Коли діти від неї цураються.
В беззаконні живуть,
кров’ю брата свого упиваються.
Коли руку свою
Підіймають на рідну дитину.
Плач же, ненько-Земля,
Залишилася ти сиротиною.
Бо нема більш у тебе
Ні батька, ні брата, ні сина
Залишилась одна,
Одинока Скорботна Вкраїна.
І тримаєш в руках
Ти знівечене мертве дитя.
Батько й матір його
Відібрали у нього життя.
І остання надія, що жила у серці твоїм.
Вмерла разом з дитям, не народженим, вбитим оцим…
… ми не народ вже, а вовки.
Ба, навіть гірше – вовкулаки.
Бо п’ємо кров своїх батьків,
Своїх дітей і свого брата.
21.05.2003
Відредаговано: 05.02.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
