Ти виріс, ти пішов в життя,
Та пам’ятаєш ти дитинство.
Життя початеє з садка,
Життя почате з тої вишні,
Що під вікном, що біля хати.
Від якої стежка їде крилата,
Що в світ, в життя тебе веде.
Із неї Україна-Мати
Почалася й тепер живе
І квітне наша Україна,
Хай не в житті, так у серцях,
У душах власного народу,
В його віршах, в його піснях.
Вкраїна-Мати – Батьківщина
Знедоленого твого сина.
Твого народу, що віки
Він мучивсь під страшной ордою
Тиранів. Мучивсь, так, як Ти.
Вкраїно, ненька Запорізька,
Козацька Хортиця й Дніпро,
Преславний Київ і село…
Село, найкращеє у світі
І мирно граються тут діти
Й не знають, що колись було.
Що знищена колись була Ти,
Що відродила, ожила,
Й тепер живеш, Вкраїно-Мати.
19.04.2001
Відредаговано: 05.02.2024