Коли на спомин та табличка йде
Тоді душа у мене рветься
Тоді і я впаду в печаль
Тоді мені кінець присниця
Тоді я буду з ними увісні стоять
І за столом одним сидіти
А зара сльози на душі бринять
Моє життя прийшло на до і після
І тут людей живих нема
І тут не буде вже підтримки рідних
Не буде зустрічей жаданих
Не буде слів тих довгожданих
І вже нема дзвінків від них....
Відредаговано: 16.06.2026