Від болю закіпали груди,
Шалено горіла голова,
Твої слова, вони повсюди
Але повсюди я чужа.
Ти ранив мене сильно,
Так глибоко в душі,
Ти вставив ніж мені у груди
А звідти, квіти проросли.
Вони такі червоні, мов та кров
Що поступово з серця витікала
В твоїх очах не було жалю
Лише чумна ненависть.
Ти не кохав мене, тому і ранив
А я тепер живу.
З вітками, що від серця,
Ростуть у душеньку мою
Відредаговано: 02.05.2024