Закіпає в грудях і нестерпно болить голова
Твоя клятва не вічна, і сьогодні я це довела.
Ти зрадив наше кохання, що тривало роками,
Не обійняв на прощання, кинув у слід лише камінь.
Від вічного залишились лиш згадки
Хоча, колись, з голови я їх прожену
Вони ганяють у серці біль і отруту
Не знаю, як без тебе я це життя проживу.
Наше кохання закінчилось швидко
До цього не доторкнулась жодна рука,
Та знай, моєї вини в цьому і граму немає
Моє серце покинув ти, а виною цьому вона
Твоє серце втомилось кохати, ти обрав легше життя
Душу мою вирішив чужим продати,
А раніше кричав: «Та ти у мене в світі одна!».
Я довела сьогодні, що твої слова – пропаща гнила
В них правди майже не було, та й далі нема.
То ж милий, коханий, єдиний
Для тебе я тепер навіки чужа!
Нехай зігріває ночами інша
І в думках хай ослелиться вона!.
Відредаговано: 02.05.2024