Збірка віршів "П'єдестал переконань"

Дитяче серце

Як легко втратили ми цю

Дитячу щирість й простоту.

Той всесвіт вільний і крихкий,

Що тепло всіх приймав і грів.

 

 

Коли ти не чекав від інших,

Ти сам завжди всміхався іншим.

Коли маленьке слово вмить

Здавалось, торощило лід.

 

 

 

Коли ні зовнішність, ні гроші

Не мали впливу анітрошки,

І коли дружба й простота

Так легко гріли прийняттям.

 

 

 

Коли навколо смуток, біль,

Ти сам зціляв добром простим.

Коли мовчав хтось, чи тужив,

Ти не ховався, сам світив.

 

 

 

Світив і зігрівав ти безваганно,

І не ховав обличчя ти зляканно.

Бо твоє серденько було тоді

Не скуте в упередженні.

 

 

 

Дитяче серце — не спотворене надмірними думками,

Надмірними ваганнями, страхами,

Зрівняннями й вибірковими словами,

Скитаннями та вічними жалями.

 

 

 

Та з плином часу його тяжить пелена

Зруйнованих надій та покладань гірка.

А потім ще щемить реальності буття,

Яке не жалує, не милує навмання.

 

 

 

Та кожен сам тут перед вибором стоїть,

Чи берегти його від тої пелени,

І чи любить людей, приймати їх такою

Дитячою любов'ю й простотою.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше