Збірка віршів "П'єдестал переконань"

Обрій митей

Ось день за днем життя минає,

Мов потяг, що повз тебе мчить.

Ніяк його не зупинити

Й на старт не повернуть ніяк.

 

 

Не стерти прожиті помилки,

Лише залишиш як урок.

Ну а приємні, добрі миті

Ти збережеш приємним сном.

 

 

І прийде день, і мить настане,

Мов потяг обрію діставсь.

Тоді й помилки, й добрі миті

Розвіє обрію туман.

 

 

І хоч розвіє миті вітром,

Забравши в небуття з життям,

Та не такий могутній вітер,

Щоб пам'ять вивітрить серцям.

 

 

Бо там, в глибокій комірчині

Сердечних спогадів людських,

Назавжди поселились миті

І добрі, й теплі, і сумні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше