Збірка віршів "Інтерлюдії"
Жага
Твій подих теплий, наче сонний ранок,
Щокою тулишся — і завмирає час.
Ми десь на межі, де зникає ґанок,
І тільки тиша огортає нас.
Коли твій ніс торкається так близько,
І до губів — лише один міліметр,
В мені змовкає все: і шум, і тиск, і ризики,
Лишається лиш серця тихий метр.
Я так боюсь цей трепет сполохати,
Бо ти для мене — крихкий оберіг.
Мені так хочеться тебе зацілувати,
Але я бережу твій спокій і твій сміх.
Боюсь, що дотик мій занадто ранній,
Що тіні минулого стануть поміж нас.
Ти — наче світло в першому світанні,
Яке я хочу втримати в цей час.
Тому я просто дихаю тобою,
Стискаю руки, щоб не піддастись.
Моя любов — вона не є стіною,
Вона — це тиша, що злітає ввись.
Відредаговано: 02.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
