Збірка віршів "Інтерлюдії"
Сад
Якби кожна думка квіткою ставала,
Щоразу, як згадаю я тебе,
Земля б під небом дивним зацвітала,
Творячи море квітів голубе.
Люба, ти — і сонце, і натхнення,
У імені твоєму — ніжний дар.
Ти прикрашаєш кожне сьогодення,
Розвіявши самотності туман.
Там квітли б і півонії, і рожі,
У пелюстках — твій погляд, світлий зміст.
Вони на тебе, рідна, дуже схожі,
Бо ти в моєму серці — головний артист.
Той сад не мав би меж і ні кінця,
Я б доглядав його і вдень, і вночі.
Ти — найпрекрасніша у світі цім зоря,
Що радістю наповнює мені очі.
І в тім саду, де мрії розквітають,
Твій сміх — немов цілюща та роса.
Думки про тебе серце зігрівають,
В них — неземна і чиста твоя краса.
Я вдячний долі за таку людину,
Що дарувала крила для душі.
обожнюю тебе, мою одну єдину,
Тобі присвячую тепер вірші
Відредаговано: 02.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
