Збірка віршів "Інтерлюдії"

Сцена I. Інтерлюдія 4: Слово "Бабубебобу"

Бракує барв? Буденність б'є під дих?
І зник у темряві безжурний, світлий сміх?
Зринає слово — бунтівне й прудке,
Стрімке, безглузде, сонячно-легке!
Воно лунає, мов весняний грім,
І розганяє сірий морок всім.
Це — Бабубебобу! Бадьорий маніфест,
Що на зневірі враз поставив хрест!
Ба — це бажання звідати світи,
Бу — це буяння світлої мети,
Бе — це безмежжя витівок дзвінких,
Бо — божевілля задумів прудких,
Бу — це бунтарство, злам усіх табу,
Що перекреслює німу журбу!
Хай Бабубебобу пульсує у крові,
Щоб ми всміхалися, щасливі і живі!

Ярослав Титаренко

Подобається

#780 в Різне
#94 в Поезія

У тексті є: пошук себе, вірші, вірші про любов

Відредаговано: 09.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись