Збірка віршів "Інтерлюдії"
Сцена I. Інтерлюдія 1: Автопортрет
На голові, думок моїх завіса,
Темно-каштановий, нестримний, буйний шторм.
Я мандрівник, що заблукав у лісі,
Шукач незнаних і незвичних форм.
Мій світ не тут, він десь посередині,
Між галасом нічним і тишиною дня.
Я той, хто бачить глибину в хвилині,
Кого лякає й вабить далина.
Та вся моя душа у дивнім збігу
Двох кольорів в очах, що звуться дзеркалом.
Там зелень трав, присипана снігами,
Окреслена гарячим бурштином.
Це не гетерохромія, просто мапа,
Де осінь зустрічається з весною.
Я мовчки споглядаю, як на етапах
Життя проходить поруч із тобою.
Мій голос тихий, рими обережні,
Я не кричу про те, що серце крає.
Я споглядач у цім безмежнім світі,
Що все відчує, та не все пізнає.
Відредаговано: 01.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
