Я закрию у собі самовпевненого звіра,
Холодного, безжального і гордовитого.
Триматиму його в холодній клітці,
Подалі від жорстоких війн.
Життя його суцільне пекло з нотками гіркоти,
Пекельний вогонь зжирає його з середини.
Люті морози та хуртовини зими,
Повільно й безжально його вбивають,
Приховуючи всі його вади особистості.
Морозна ніч під світлом місяця,
Збуджує його безмежну владу.
І розігрався у нього збочений апетит,
До жорстоких і холодних війн.