Заплакані карі очі.
Стали червоні від болю та печалі.
Сумом окутана земля.
І холодом оповита гора.
Тихо ходить смута по діброві,
Дивлячись на москаля.
Терором окутана душа.
Болить... Кровоточить... Страждає...
Рідна моя земля.
В мороці проростає смуток і печалі,
Тьмяно розтилаються тумани у діброві.
Тихо ходить мавка на узліссі,
Манить москаля в свої тенета.
Заплакані карі очі.
Стали червоні від болю та печалі.
Моя земля оповита нищівним вогнем.
Холодом та болем оповита моя душа.