Самотньо стоїть лощина,
Яка тихо наспівує сонати.
Місяць тінню ходить по діброві,
Легко шепочучи і наспівуючи колискову.
Тихо й сонно молодик йде по діброві,
Наспівуючі собі повстанські пісні.
Самотньо стоїть лощина у діброві,
Задумливо і оманливо дрімала.
Милозвучно проходило дівча,
Наспівувала пісню про козака.
Самотньо стоїть лощина у діброві,
Кличе, манить до себе в тенета дівча.
Молодичка не пручалася, не сперечалася,
Покірливо йшла в оманливі обійми.
Стоїть оманлива лощина у діброві,
Кличе, спокушає в свої оманливі тенета.